ГЛАВА ДЕВЯТА.
ВІДПОЧИНОК І РОЗРИВКА

28. Щоби відсвіжити душевні і тілесні сили, призначений в домовім порядку час на розривку, а саме по обіді до години 14-ої, а відтак від 16 — 16.45 і по вечері до 20.30.

В тім часі можна проходжуватися в городі, вести товариські веселі ґутірки, легкі розговори про науку, про будучу душпастирську працю, потреби народа, на тему виголошених проповідей і відчитаних праць товаришів, забавлятися невинною грою, пр. в шахи, крутити і т.п., читати дозволені часописи і місячники. Розуміється, що гри, неплючі духовному станові, як н.пр. гра грішми в карти і т.п., є якнайтісніше заборонені.

29. Зі спільних пообідніх і вечірних рекреацій, які відбуваються в городі, а в часі непогоди в призначених салях, не можна нікому віддалюватися, хіба на пробу церковного і нотного співу, якої їх той самий час заряджено.

30. Підноситься з цілим натиском, що розмови, дискусії, оцінки чужих проповідей чи праць повинні бути ведені спокійно, прилично і річево, щоби не надто напружували ум, а передусім не давали нікому причини до обід — тут кожний повинен вести себе так, як це пристало культурній людині, а зокрема будучому священикови.

31. Крім тих розривок призначений два рази в тиждень прохід від години 13.30 — 15.30, а в часі вільнім від викладів — щодня.

На прохід ідуть питомці гуртками по 4, з кожного року по одному. Веде питомець з найвищого року. Прохід конечний у семинарському життю, тому не вільно без дозволу настоятеля від нього відтягатися. Випочатий організм легко і радо береться знов за працю. В часі проходу не можна оглядатися, бігати, кричати, не можна віддалюватися і полагоджувати урядок, хіба за попереднім дозволом о. настоятеля.

32. Час вільний кінчиться знаком дзвінка і тоді належить розмову чи забаву негайно заперестати.