"ПОГЛЯД НА ПОСТАННЯ І НА ІСТОРІЮ «ОБНОВИ»
"

«Обнова», організація українських католицьких студентів високих шкіл і інтелектуалістів із закінченою високошкільною освітою, що провадять тепер свою діяльність у деяких краях світу, продовжують традицію, започатковану «Обновою» в Україні.

Перше студентське товариство «Обнова» постало у Львові 1929–30 рр. Його заснувала група високошкільної української католицької молоді, що відчувала потребу організації, в якій можна було б опрацьовувати над дальшим своїм духовним оформленням. «Обнова» [1] мала своє перше приміщення в будуваннях Духовної Семінарії.

На постання «Обнови» вплинуло і те, що в інших народів існували подібні товариства, які належали до міжнародного руху католицьких студентів «Пакс Романа», що працювала для зміцнення й поширення католицького світогляду і для взаємопізнання та співпраці студентів окремих народів.

Вже в перших роках свого існування «Обнову» прийняли в члени Міжнародного Руху Католицьких Студентів «Пакс Романа» і вона брала активну участь у працях тієї організації.

Щирим опікуном і приятелем львівської «Обнови» під час перших і трудних десятків років її діяльности були Слуга Божий Митрополит Андрей і тодішній ректор Богословської Академії у Львові проф. д-р Йосиф Сліпий, теперішній Верховний Архиєпископ і Кардинал. Першим і заслуженим духовником «Обнови» був о. проф. д-р Микола Конрад. Після кількалітньої перерви в праці під час другої світової війни «Обнова» відновила свою діяльність у серпні 1946 року в Мюнхені. До відновників належали колишні члени львівської «Обнови» і гурт нових її прихильників.

Діяльність «Обнови» на еміграції поширилася досить швидко. В жовтні 1948 р. відбувся в Мюнхені з’їзд, на якому створено федерацію Товариств Українських Студентів Католиків «Обнова». Впродовж. Архиєпископ Іван Бучко, Апостольський Візитатор для українців католиків у західній Европі, став її опікуном.

При кінці 1949 року Федерація «Обнова» об’єднювала вже 15 товариств і 427 членів у кількох європейських країнах. З того часу починається творення нових товариств «Обнова», теж і в не-європейських краях — в ЗДА, а особливо в Канаді, де в травні 1953 року створено другу федерацію, яка називається Канадійська Федерація Товариств Українських Студентів Католиків «Обнова», що її засновником і духовним провідником є Високопреосв. Митрополит Максим Германюк.

Як у початках існування «Обнови» у Львові, так і згодом у краях вільного світу її членами були і є в основному люди, що родилися в Україні; в деяких краях, що в них уже віддавна живуть українські поселенці і повноправні громадяни того краю, в останніх роках і в ЗДА, членами «Обнови» стають студенти, народжені вже в тому краю, яких батьки прибули туди з України.

У зв’язку з вимогами нової організаційної будови «Обнови» і її існування в різних краях, виявилася потреба трохи відмінної форми репрезентації «Обнови» в «Пакс Романа» і її членства в тій організації. Теперішні обставини вимагають деякої модифікації статутів «Обнови», щоб вони були прийнятливі в усіх краях, де існує чи може існувати «Обнова».

Щоб зберегти і засвідчити однозгідність дії й ідейно-духову єдність усіх товариств «Обнова», незалежно від краю їх існування, треба, щоб усі товариства працювали на основі одного статуту, при чому слід взяти на увагу специфічні вимоги й обставини в окремих краях.

Вимога зберегти однозгідність дії й ідейно-духову єдність товариств «Обнова», а вслід за тим і потреба одного статуту, випливає також із самого характеру товариств «Обнова». Вони, ці товариства — це апостольство мирян Помісної Христової Церкви українського обряду. Хресна дорога цієї Церкви в минулому і сьогодні, конечність зберегти ієрархічну й духову єдність усіх її частин, зокрема тих, що постали в новіших часах у нових країнах поселення її вірних, з Церквою-Матір’ю, небезпека духовного відчуження та поступового відмирання тих частин від Церкви-Матері і, вкінці, посланництво цієї Церкви в майбутньому кличуть усіх її вірних, в тому числі мирян, а зокрема їх провідну верству, до спільної дії, що випливала б з рідної церковної традиції і духовости та супроводжалася б однодушними прагненнями, невтомною апостольською працею служити цій Церкві для її відродження і духової сили у Вселенській Христовій Церкві та у світі.

Статути, які є в цій збірці і які охоплюють цілу організаційну систему українських католицьких студентів та інтелектуалістів «Обнова», мають бути основою діяльности всіх її організацій. Ці статути апробувала в основному Конференція Українських Католицьких Єпископів у Римі 1959 року. В 1963–1965 рр. ці статути доповнено і достосовано до нових положень, що постали у світлі постанов Вселенського Собору ІІ Ватиканського у цілій Вселенській Церкві та повороту на волю й піднесення до гідности Верховного Архиєпископа в Помісній Українській Церкві Митрополита-Ісповідника Кир Йосифа. При цьому в статутах взялося на увагу і ті переміни та прийоми діяння мирян, які вже зарисовуються в подібних організаціях апостольства мирян.

[1] Назва взята з наголовку книжки о. д-ра Йосифа Сліпого — Шляхом обнови — Львів 1928, що тоді саме появилася.