8. БРІССЕЛЬ
Коли в’їхати в місто, кидаються в очі просторі і дуже дбайливо вдержані вулиці. Є окрема траса для находників, бо Бельґійці їздять залюбки роверами до урядів, фабрик, крамниць, школи і т. д. Я заїхав до ОО. Редемптористів, передусім щоби відвідати недужого о. Йосифа Схрайверса, теперішнього провінціяла. Він належить до перших Отців, які приїхали до нас, щоби прийняти наш обряд, і довгий час був відтак заступником протоигумена. Високо інтеліґентний і аскетично вироблений, він без розголосу працював інтенсивно над двигненням нашого духовного життя. Сам як аскетичний письменник має світову славу і його твори перекладені на всі европейські мови. Розмова затяглася. Приїхав був також Апост. Візитатор, Преосв. Ніколай Чарнецький, щоби святити молодих кандидатів Редемптористів на священиків. Було незвичайно мило по довшій перерві знову стрінутися на чужині зі своїми людьми.
Тому, що в Брісселі була світова вистава, я пішов поглянути на неї. За містом розложилися пестрі павільйони, по великій площі кружляла мала залізничка. Індустрія, товари, радіо, аеронавтика, плавба, флота, колонії, фантастичні замки з водограми, астрономічна обсерваторія і т. д., представлені в історичнім розвитку, а їх оглядання забрало пів дня часу. Участь у виставі брало дуже багато держав. Особливу увагу звертала на себе церква-ротунда в монументальнім стилю, яка настроєм підходить зовсім до «технічного» духа теперішньої доби. Коли порівняти простір цієї церкви з бріссельською катедрою св. Гудули, то очевидно під оглядом мистецтва нема що довго спорити. А може ми занадто розніжнені і не привикли до тих грубих ліній модерних творів — подумав я собі. — Так, — відповідало щось иншим, — але грубої дійсности маємо до схочу, а душа тужить за чимсь вищим.
Катедра св. Гудули, про яку я згадав, це найзамітніша будівля в Брісселі. Готський стиль з XIII ст., але багато своєрідних відмін. Вежі недокінчені, щоб око собі само продовжувало лінії; різьба дещо ніжніша від кольонської. В середині луки спочивають на грубих колонах і тому середина більше масивна ніж у кольонській катедрі. Чудові вітражі із сценами з життя Христа і з бельґійської історії. Провідниця деревляна; барокова різьба символізує розлогим деревом цілу біблійну науку. Адам і Єва, орел, пелікан, пава, когут, вгорі Мати Божа — це представники і символи дій. Різьбив її, як також в Маліні і Турне, Вербрюґен (кінець XIII ст.).
Другою атракційною річчю в Брісселі є середньовічний Grand Place із золоченими зверху домами; між ними палата герцогів з Брабанту. Площа притикає до ратуші і на ній відбувалися середньовічні турніри і різні партії стинали голови своїх противників. Hôtel de Ville (XV ст.) — це ґотик, будований архітектом Іваном Ruysbroek-ом. Побіч людського ратуша, належить до найгарніших у Бельґії.
З мистецького боку мала Бельґія може похвалитися передусім двома великими музеями, які стоять нарівні, а під деяким оглядом і перевищають музеї найбільших европейських держав. Le Musée Royal des Beaux Arts і Musées Royaux du Cinquantenaire. В першому на партері є різьби головно бельґійських майстрів, а на першім поверсі мальовила флямандської і голляндської школи (A. van Dyck, Rubens, Jordaens, Memling, Granach і ін.). До найвартніших належать образи Брійґеля (Brueghel). Накінець кілька саль новітніх картин. Скільки тисяч картин треба було зробити, щоб створити бодай кілька шедеврів! Музей святковано в 1880 р. п’ятдесятиліття існування Бельґії обіймає праісторичні пам’ятки, дальше єгипетські (велика кількість мумій), римські, грецькі, візантийські, а відтак пам’ятки середньовічного мистецького промислу (порцеляна, різьби зі слонової кости, кераміка і т. і.).
