ШЕПТИЦЬКИЙ, АНДРЕЙ (УПОРЯД.). MONUMENTA UCRAINAE HISTORICA, Т. I (1075–1623). РИМ, 1964.

ВВЕДЕННЯ

За Божою поміччю приступаємо до нового, окремого видання: MONUMENTA UCRAINAE HISTORICA. В його склад будуть входити в першу чергу документи зібрані Слугою Божим митр. Андреєм Шептицьким і інші ще дотепер не видані. Вправді в минулому і сучасному видано велике число документів, що висвітлюють нашу історію, одначе це капля в морі і ще багато наших джерел не бачило денного світла. А тим часом, як казала наша Шашкевичівська Трійця: «інші народи нас випереджують». Митр. Андрей творить і в цій справі нову епоху.

Роман Шептицький, пізніший митрополит, вже з замолоду виніс з батьківського дому велику любов до старовини і від шкільної лавки збирав книжки, письма і предмети, що відносилися до нашої історії. Як митрополит Церкви, він взявся до справи систематично і утворив із своїх дорогоцінних збірок «Національний Музей», «Бібліотеку Студитів» і «Національний Архів», що виявляють в більшій або меншій мірі його далекозорні пляни.

Зокрема, він присвятив велику увагу історичним документам, що відносяться до минулого нашої Церкви. Відомий бібліотекар-архівар кард. Ерле, висловився раз при одній нагоді в розмові з нами, з признанням, що митр. Андрей дуже цікавився старовинними пам’ятками — er hat sich sehr für die alten Sachen interessiert. Саме на початку XX ст. наші історики виховані в царсько-православному дусі, неприхильно поставилися до католицької Церкви на Україні, а передусім до церковної Унії. Їх невірні погляди ширилися між освіченими католиками і нез’єдиненими православними кругами, передусім між студіюючою молоддю. На тодішньому науковому історичному овиді не було нікого з католиків, хто міг би їм протиставитися. Всякий згодом наступив спротив та опрокидування пророблених ними закидів катол. Церкви на Україні.

Митрополит Андрей, бачачи такий стан, хоч заняттий адміністрацією великої митрополії, взявся сам за збирання документів, передусім в римських архівах, які наново свідчили про безосновність тверджень всіх противників Церковного З’єднання. В часі щорічних подорожей ad limina він ввесь вільний час пересиджував в римських бібліотеках і архівах та вишукував акти, що відносилися до нашої історії. Не маючи спромоги самому виконувати цю мозольну роботу, він запрошував до помочі і оплачував належно учених працівників. Велку прислугу віддав в цьому труді о. Кирило Королевський, що доповнив зібраний матеріял, упорядкував його і, передусім, в останніх томах вложив багато самостійної праці. Кілька томів вже були в чистописі перевезені нами до Львова. Одначе різного рода перепони, зволікання, втім недуга та смерть митр. Андрея і о. Кирила, перешкодили їх остаточному опублікуванню, хоч і в Римі і на Україні були загально відомі ці матеріяли і ними покористувалися наукові працівники, дослідники, редактори і видавці. Коротко кажучи, цей рукописний скарб коштував 40 літ праці і мільйони лір, бо доступ до архівів був давніше дуже утруднений, архіви були неупорядковані і треба було перевертати гори актів, щоби знайти, вибрати відповідне і потрібне та переписувати власноручно кожну букву. Очевидно, нині при величезному архівальному доступі і техніці видавання документів є дуже влегшене і удобнене. Одначе треба віддати довг справедливості і признати прилюдно, що далекосягла і переважна думка видати історичні документи і відкрити усім історичну правду про нашу Церкву і наш нарід належиться митр. Андреєві і ніхто не може собі присвоювати її і унезалежнювати себе після того від неї.

Не зважаючи на різні пізніші видання, остало ще багато призбираного матеріялу невиданим і оці документи саме печатаємо. При цьому не випускаємо із збірки і перепечатуємо документи вже давніше опубліковані, але нелегко доступні для наших істориків на Україні, або і такі, що були невірно повідчитувані і оприлюднені. Зберігаємо порядок заведений митр. Андреєм і о. Кирилом Королевським, якщо документ був непечатний, подаємо відносне видання. Задля того перший том «Монументів» становлять два перші томи 15-томової збірки. За провірення і порівняння та за технічну працю при виданні складаємо належну і щиру подяку о. др. П. Ятулісові в Римі.

Зіслання Святого Духа 1964.