13. В ЛЬОНДОНСЬКИХ МУЗЕЯХ

Червового дня (26 VII.) відвідав я д-ра Волод. Кисілевського, який веде Українське Бюро на Ґровенер Плейс (Grosvenor Place). — Завдяки п. Макогоновій бюро поставлене престіжево: дві великі кімнати в репрезентативній дільниці. З д-ром Кисілевським об’їхали ми найлюдніші осередки Льондону. Найперше на Черінґ Кросс (Charing Cross) — з пам’ятником Карла І (1649 р.) на коні. Він був сином Якова І. († 1625) з дому Стюартів (Stewart), який злучив був Шотляндію з Англією у «Велику Британію» (Great Britain). Карло попав у спір з парляментом і його вбили у Whitehall — колишній королівській палаті, від якої названо велику вулицю. Оподалік площа Trafalgar Square — присвячена Нельсонові, який згинув у бою під Трафальґаром. На 44 м. високій колонні стоїть статуя Нельсона. На Трафальґері все аж роїться від чужинців.

Властивим серцем Льондону є Пікаділі Циркус (Piccadilly Circus), — якби тягнеться на півтора кілометра. По середині стоїть статуя Ероса в бігу. Це аристократична дільниця і тут найкращі і найбагатші крамниці. На вулицях тьма прохожих, повно автобусів і довжелезні черги самохідів. Яка страшенна паніка мусіла тут панувати, коли в часі війни налітали на Льондон німецькі літаки й бомбардували місто! Оповідають, що на другий день, коли населення бачило на деяких вивісках німецькі назвища, демонтовало крамниці, — хоч це зовсім не були німці.

По дорозі вступили ми до Нешнел Ґеллери (National Gallery), де зібрані мистецькі образи XVI—XVII ст. італійської, французької, голяндської, німецької й англійської школи (Мікелянджельо, Мурільйо, Веласкес, Рібера, Кореджіо, Рубенс, Ван Дайк (Dyck), Ван Дайк (Eyck), Веронезе, Тіціян, Белліні). Справді аж дивно, скільки картин нагромадили Англійці в одному музею. Очевидно, кожний образ дбайливо повішений у відповідній висоті, освітлений і в підібраних рамах. Англійська школа заступлена імпресіоністами Ґейнсбері (Geinsborough) і Reynolds Turner-ом (схід сонця, кораблі в пристані й ін.).

Накоротко заглянули ми до галерії портретів (National Portrait Gallery), де є понад 1900 образів королів, державних мужів, полководців, письменників, учених і мистців. Побіч Генриків, — Ньютона, Байрона, Кіпчера і т. д. Ціла історія перед очима, і легко відтак заямити собі її. Конечно треба було б і в нас здобути щось подібне. Не було вже перед полуднем часу, щоби зайти до Біблійного Товариства (British Foreign Bible Society), — яке видало св. Письмо в більш як 300 міліонах примірників у 450 мовах і вдержує відповідну бібліотеку. З огляду на пізну пору треба було вертатися чимскоріше домів підземною залізницею — Underground Railways — або, як її загально звуть, «тюб». Вона краще уладжена ніж у Берліні й Парижі та при помочі пляну можна за менш-більш годину переїхати з одного кінця міста на другий.

Пополудне призначили ми на British Museum. Загально відомі безмірні багатства, які він криє в собі, — отже цікавість була загострена. Завдяки становищу збірка Sir John-а Cotton-а — (1700 р.). Фасада — перистіль у йонському стилю на 112 м. довга, в перспективі виглядає занизька. Значить з досвіду, що оглядання мучить, коли нараз хотіти бачити все до подробиць, — я кидав лише загальним оком, переходячи, а пильнішу увагу звертав на рідкі зразки. На вступі уміщені різьби клясичних часів, салі льорда Ельґіна, дальше у великій галерії пам’ятки єгипетські, асирійські, вавилонські і т. д. Цікаві північні придверні воли, що стояли при вході до палати в Сарґон в 721 р. Пяту ногу мають тому, щоб і спереду і збоку було видно 4 ноги. На асирійських плоскорізьбах представлений побут, ремісники, лови на льви, чищення коней з брудів і т. п. На одним камені вирізьблені Асирійці, що перепливають ріку на буґлаках, надутих воздухом і т. п. Рідкістю є папірусові підручники аритметики і геометрії з 1600. р. перед Хр. Коло пам’ятників стоять ґрупи людей, яким фахівці-професори дають виклади.

По середині великої галі стоїть базальтова плита Rosetta Stone, яку знайшли в Єгипті в часі походу Наполеона. На ній є описи для Птоломея V з II ст. пер. Хр. потрійним письмом: ієроґліфічним, демотичним і грецьким. При помочі цих написів розв’язано потім проблему читання єгипетських ієроґліфів.

В окремій салі і під окремим наглядом стоїть у сейфі закуплений від большевиків Codex sinaiticus з IV ст. по Хр. Це Новий Завіт, писаний на перґамені дуже гарним грецьким письмом у 4 колюмнах. Британський Музей закупив його за 100.000 фунтів, як свідчить напис зі заувагою, що королівський уряд платить стільки до скарбони, скільки вплатять жертводавці. Для нас трохи прикро, що такий важний пам’ятник повандрував сюди зі Сходу. Побіч стоїть також у сейфі Олександрійський Кодекс, писаний у двох колюмнах. В тій самій салі виставлена також Magna Charta libertatis з 1215 р. Надав її Іван без Землі († 1216), наслідник Ричарда Львине Серце († 1199), що брав участь у зімхрестоноснім поході. Іван утратив був Нормандію на користь французького короля Филиппа II і тоді був змушений надати баронам вольності.

Великою несподіванкою були приміщені в сусідній салі китайські друки з VII ст. по Хр. Збірки кераміки, шкляних посудин, монет, етноґрафії примітивних народів і т. д. не було вже фізичної сили пригляднутися. Вся таки, коли я глянув на мумію Рамзеса, серед перетоми я наче прочуняв, бо побачив тіло людини вперед приблизно 4000 літ.

До Британського Музею належить і бібліотека, зложена з 4 і пів міліона томів. Reading room — рідний ґрунт — це читальня круглого виду, влаштована дуже гідно; обслуга тут дуже скора. Не треба чекати аж кілька днів на книжку, але або дістанете її зараз, або найдальше за кілька годин. Полиці й ціла конструкція залізні, щоб забезпечити книжки перед огнем. Оглядання втомило мене так, що не можна було вже того дня думати про працю.

На другий день вибрався я ще до дальших двох музеїв, South Kensington Museum або Victoria and Albert Museum — і Natural Museum, — які входять у склад Британського Музею. Музей Вікторії й Альберта, заложений королевою Вікторією, відкрили 1909 р. Крім пам’ятників римської й середньовічної різьби є добре заступлена італійська, французька, еспанська і флямандська різьба. Гарні металеві вироби, чаші, зброяні, і т. д., европейський й азійський. Також представлений розвиток стилю меблів. На мене зробив цей музей менше вражіння, але стало мені ясно, що такі збірки може мати тільки держава, яка панує над світом.

Те саме слідне і в Природничім Музею, найкращім цього роду і кількістю предметів і впорядкованням. Звірята, від найменших до великанів (слонів, жираф, гіпопотамів і т. д.), представлені на тлі природи, серед якої живуть.