18 ЧЕРВНЯ 1972 Р.

Протокол

Засідання Професорської Колегії Українського Католицького Університету 18 червня 1972 р. в приміщенні Університету.

Присутні: Блаж. Кир Йосиф, Преосв. Кир Володимир Маланчук, як гість о. Іван Тильський, проф. Юрій Старосольський, проф. Ігор Соневицький, проф. Богдан Лончина, проф. Василь Лев і проф. Василь Маркусь.

О 6-ій год. вечером засідання розпочалося молитвою «Царю небесний».

Вступне слово із з’ясуванням діяльности та плянів УКУ виголосив Блаж. Кир Йосиф. Він нагадав, що це вже 6 літні наради професорів, які відбуваються з нагоди літніх курсів. Привітав присутню Владику Володимира та професорів.

«Університет є нашою спільною власністю і добром» — сказав Блаженніший. Він вже вибився на визнаний осередок української науки, але ще треба багато ділянок розбудувати. Крім самого Університету, як навчальної установи, при ньому діють бібліотека та музеї, які так само розростаються. Закликав присутніх професорів на місці приглянутися ближче праці і положенню Університету та подати свої конструктивні пропозиції щодо дальшої його праці.

Блаженніший Йосиф порушив деякі справи дальшої діяльности й організації УКУ. Наш Університет повинен бути відмінним від інших подібних українських інституцій, зокрема не може бути подвійного професорства в УКУ і мюнхенському Українському Вільному Університету. Ми не є проти УВУ, а навпаки — підтримуємо УВУ, але заходить побоювання, щоб та сама праця не була під двома фірмами. Старі професори ще можуть бути і тут і там, але нових буде призначуватися лише тоді, коли вони там не мають іменування. Висловив жаль, що в комунікатах УВУ були згадки, що то лише «одинокая українознавча школа».

При цьому також згадав, що в Америці деякі кола ведуть пропаганду проти УКУ і проти УВУ, як про це писав до Блаженнішого проф. Янів. УКУ не стоїть нікому на перешкоді. Але ми повинні пам’ятати, що це є українська установа, яка є в українських руках.

Далі Блаж. подав стан професорського складу і урядів в університеті. На теологічному факультеті є 8 професорів. Деканом тепер є о. проф. Іван Хома.

Деканом філософічно-гуманістичного факультету був проф. Володимир Янів, теперішній ректор УВУ. Але тому, що пов’язання функцій між двома школами не приносить хісна, ми вибрали проф. Василя Лева. На всі посісти в УКУ треба рекомендувати людей чесних, віруючих і кваліфікованих. Деканом правничого факультету є проф. Микола Чубатий.

Математично-природничий факультет нерозбудований. Може проф. Зелений зробить щось в цьому напрямі. Наші виклади признають вже інші нові університети.

Окремо згадав Блаженніший про розбудову Музею, про перенесення його мистецької та етнографічної частини на Мадонну, де до диспозиції стоїть коло 53 кімнат. Там тепер почали працювати жертвенні пані, які прибули з Америки.

Так само поступає вперед вкладення мозаїки, але це триває довше.

Незалежно від того, вже тепер — за оцінками знавців — наш храм Св. Софії належить до найкращих у Римі.

Біля Університету звигнено пам’ятник Шевченкові. Є ще в плані також поставити пам’ятники Шашкевичеві і Котляревському. Дехто говорить і про бюст Сковороди. Над цим треба ще подумати. В університетовому будинку хочемо мати галерію образів-портретів наших великих мужів історії, науки, мистецтва, культури. Треба, щоб професори ставили свої пропозиції та допомогли у підбиранні портретів.

Відкриттям пам’ятника Шевченкові на УКУ і поминальним Словом Блаженнішого, ми офіційно впровадили заупокійні молитви за його душу, в нашій Церкві. Шевченко не був ще визнаний Українською Католицькою Церквою. Ми намагаємось підкреслити його релігійність. Йому належиться шана і честь і від нас.

Щодо започаткованих Акад. курсів, то Блаженніший сказав, що вони також починають все краще розвиватися. Цього року вже прибуло більше слухачів. Треба робити більше пропаганди, але має робити кожен професор на своєму місці. Літній Курс є досить коштовний для Університету. Але ми не жаліємо коштів, прибл. 10 тис. долярів на рік, щоб тільки дати молоді освіту.

Було б добре, щоб поставали філії і в інших осередках та країнах. Є можливість зорганізування філії УКУ в Англії. Далі Блаженніший подав кілька практичних вказівок щодо ведення цього літнього курсу.

Запросивши ще раз до висловлення своїх уваг і побажань, Блаж. Кир Йосиф закінчив своє слово.

Проф. Лев подав пропозицію, щоб під портретами добродіїв в Авлі були подані деякі дані про них. Згадано проєкцію, що портрети українських історичних постатей мали б бути розвішені в Університеті та підшукати деякі з них.

Кир Володимир висловив думку, що у 250-ліття єдиного українського філософа було б доцільно поставити в університеті саме його бюст.

Проф. В. Маркусь запитав Блаженнішого про те, чи можуть бути вільними суботи від навчання, а також, як студенти можуть вживати бібліотеку. Блаженніший сказав, що професори можуть вживати книги з бібліотеки і в будинку, себто і в своїх кімнатах, а студенти лише в бібліотеці.

Інші пропозиції учасники погодилися поставити на найближчій конференції професорів, яку передбачено на кінець місяця.

Нараду закінчено молитвою «Достойно єсть».

Дано в Римі, 18 червня 1972 р.

† Йосиф, Верх. Архиєп.

Предложено на надзв. професорів і прийнято:

• д-р К. Біда

• архітект Р. Жук

• д-р П. Зелений

• д-р М. Марунчак