3. З ЦАРГОРОДУ ДО ЯФФИ

Пливемо. Зоряне небо над нами — плоскінь чорної води глибоко під нами. Цілу ніч з 3 на 4 травня плили ми Морем Мармара і Дарданелами. Около 8-ої год. рана минули ми Трою й Гелеспонт та виїхали на Егейське Море попри береги Малої Азії. Дальше минули острів Тенедос, відомий з троянської війни, Митіліну або Лесбос, Хіос, і коло 5-ої год. по пол. були недалеко острова Інакарії. Про ці острови згадує і Данило Мних, вказуючи на місійну діяльність св. Павла на цих теренах. Далі йде Патмос, на якому жив, писав Апокаліпсис і умер св. Єванг. Іван. Хотілося б вступити і подивитися на місця життя великого Апостола, — але корабель з Пірею чи Смирни доходить сюди тільки раз на 15 днів. Треба би там лишитися пів місяця. Так і видно, що ці острови, які синіють довкруги, то вершки гір. Треба око призвичаїти міряти простір моря, подібно як у горах. Видається нераз, що то дуже близько, — а на ділі це віддаль кількох або й більше кілометрів. А скільки ж життя в тих безмірних просторах під водою, на дні моря! Вода темносиня, — не хочеться очей відривати; може навіть краща, ніж у Синій Гроті на Капрі коло Неаполю, до якої умисне заїздять подорожні, щоби її побачити; а тут увесь час маєтся її перед очима. Серед такої гарної природи могла справді буяти грецька уява з цілою мітологією й поезією.

За кораблем лишається довга, ясна пасмуга з водяною піною. По обох боках видно теж кораблі, помітно жвавіший рух. На кораблі життя стає спокійніше, мандрівники привикаються до околиці, — вже не показують вчорашнього захоплення, грають у карти, співають жидівські пісні, гуляють. Море спокійне, температура приємна. Небо захмарене. Ніхто — покищо — не хорува на морську недугу. Плив багато води з Греції, що її набрав корабель у грецькій пристані Пірею. Вода дуже чиста й добра.

Субота, 5 травня рано, — минаємо оподалік Родос, звідки мав походити Гомер. Нагадується стих, який кожний учень мусів знати в гімназії:

Ἑπτὰ πόλεις διαρίζουσι περὶ ῥίζαν Ὁμήρου. Σμύρνα, Ῥόδος, Κολοφών, Σαλαμίς, Ἴος, Ἄργος, Ἀθῆναι.

Та і в нашій історії записаний Родос, — але сумно. На нього був засланий Олег Гориславич, про якого згадується в Слові про похід Ігоря.

Випливаємо на Середземне Море. Хвилі змагаються, більшає шуму, наслідком ударень в корабель. Повне море; корабель, в осередку кола з кількадесяткілометровим лучем, хитається як шкаралупа на могутній водній стихії, яка дає себе відчувати щораз сильніше. Вітер свіще якусь грізну мельодію, а вода б’ється з болю у великі клуби. Вже рано завважив я, що голова важка. З трудом відправив Службу Божу і вийшов на поміст. Багато недужих лежить уже рядом. Корабель перемінюється в шпиталь. Майже всі подорожні, що вчора так весело бавилися й співали, нині лежать на покладі або в кабінах. Неприємне вражіння — і мені недобре. Звичайні прояви морської хороби відбирають усяку приємність. Остаточно біль успокоївся, бо я винайшов собі місце на середині корабля, де найменше гойдання. Під вечір покращало, так що я міг піти на вечерю, — бо цілий день не можна було нічого до уст взяти. Ми познайомилися з капітаном корабля, Б. Станкевичем. Видно, чоловік іншого світа — води. Для супутників дуже ввічливий. Недуги не роблять на моряків ніякого вражіння. Буває, каже, така буря, що самі моряки на руках лазять по кораблі. Сьогодні — це забавка. Більшість старшин служила ще в царській маринарці.

Під вечір теплий вітер, море успокоїлося. Вивішують ліхтарні на машти, щоби їх бачили другі корабель. Ніч провели добре. Неділя — тепліше. Після Сл. Божої завважую, що зближаємося до Яффи, — до палестинського побережжя. Десята година, але берегів ще добре не видно.

Для цікавих подаю ще точний вимір нашої морської дороги, там і з поворотом, щодо простору й часу, — що його дав мені чемний головний інженер корабля. Бо думав я собі: те, що колись Данило Мних міряв на стопи і на верстви — треба мені зміряти по-іншому.

Отже з Констанци до Істамбулу є 197 морських миль (мор. миля = 1.87 км.). Потрібно: з Констанци до Анатолі Кап (до влитарні на Босфорі) є 182 мор. милі, то зн. 13 годин їзди. З Анатолі Кап (Босфор) до Істамбулу 15 мор. миль, т. зн. 1 година 10 мін. їзди. З Істамбулу до Галіполі 113 м. миль, т. зн. 8½ години. З Галіполі до Кап Гелеспонт 35 м. миль, т. зн. 2½ год. З Гелеспонту до Родосу 299 м. миль, т. зн. 22 год. З Родосу до Яффи 415 м. миль, т. зн. 30½ год. їзди.

Виміри нашої поворотної дороги, про яку буде мова дальше, є ось які: з Яффи до Гайфи 54 м. милі, т. зн. 4 год. їзди, з Гайфи до Кап Сідеро (Крета) 450 м. миль, т. зн. 33½ год., з Кап Сідеро (Крета) до Пірею 212 м. миль, т. зн. 16 год. їзди, з Пірею до Кап Гелеспонт 210 м. миль, т. зн. 15½ години їзди. Далі так само, як вище подано. Очевидно корабель спізнявся, якщо вів противний вітер.

На цілу туру там і назад корабель уживав 700 тон вугілля. Менше більше 70 тон на добу при скорості 13½ мор. миль на годину.

Порядок на кораблі заведений на англійський лад, хоч є свобідне поводження. Розповідають, що недавно був бунт матросів, і деяких з них, арештованих, відставили до Польщі.

Денний порядок такий: ½8—½9 снідання, ½1—½2 друге снідання, ¼4 підвечірок, ½7 год. обід. Написи по англійськи, польськи і єврейськи.