ВСТУП

Завершенням Хрещення є тайна Миропомазання. Вона уділяє Св. Духа, щоб скріпити життя віри і дати охрещеному відвагу і силу до її визнання. Як каже св. Тома, завершеність духової сили лежить у неустрашимій вияві віри: « Perfectio autem spiritualis roboris in hoc proprie consistit, quod homo fidem Christi confiteri audeat coram quibuscumque, nec inde retrahatur propter confusionem aliquam et terrorem » (S. c. gent. IV, 56, 60). В порівнянні до Хрещення, що є духовим народженням, Миропомазання є зрілістю і повнотою віку в надприродному житті і є доповненням Хрещення. Св. Тома називає Миропомазання повнотою ласк (« sacramentum plenitudinis gratiae » і тайною повноти спасення « perfectionis salutis ») (S. th. 3, q. 72. a. 1). З цього огляду в первісних часах уділювали в цілій Церкві обидві тайни, Хрещення й Миропомазання, разом, одну по другій. Цей звичай залишився по нинішній день у Східній Церкві.