Промова на Святвечір
Дорогі Гості!
Коли хочемо пізнати глибину віри якогось народу, треба поглянути як цей нарід святкує великі празники на згадку нашого спасення.Це не нове твердження чи правда, бо в богословії від давніх часів і в житті Церкви була важна засада, що « лекс оранді - лекс креденді ».Те, що висловлюємо в молитві, спосіб як молимось є висловом того, що віримо, що принимаємо від Бога, що себе нам обʼявив, як правду.
Кожне свято-празник — то згадка якоїсь події з історії нашого спасення з Божого пляну нашого рятунку вічного життя з Ним. Спосіб святкування вказує, з якою вірою принимаємо згадку такої події. Очевидно помагає нам в тому Літургія на те Церквою створена. Але Літургія вимагає участи в ній, а тая участь відповідного настрою, що його сьогодні звуть відповідю на Боже слово. Цю святочну відповідь дає нарід також своїми звичаями, якими творить цілий настрій даного Свята-празника. Ці звичаї є великим доповненням Літургії і вони свідчать про віру народу. На ці народні звичаї і їх значення у нашій вірі та в житті Церкви звертає увагу папський документ « Еванґелії нунціянді » і каже, що така народна побожність у формі звичаїв є « виявом спраги ва Богом, яку тільки простий нарід потрапить відчути ».
Коли глянемо на український нарід, і на те як він святкує християнські празники, зокрема Різдво, то треба радіти, що таким високим в цей вияв його щирої християнської віри. Погляньмо ось тут: все, що бачимо — то народній вислів згадки народження нашого Спасителя— кожна річ намагається згадати якусь подробицю Його приходу на світ у Вифлеємі для нас. Чи не гарне це? І це все відбувається в кожній українській хаті із щирістю, простотою духа, святою радістю.
Говорю це тому, щоб ми цінили ті прості звичаї, любили їх, бо вони не в якоюсь традиційною формальністю свята. Ні! Вони в молитвою, вони є літургією, і висловом нашої віри в те, що « Він задля нас людей і нашого ради спасіння війшов з небес і воплотився з Духа Святого і Марії Діви і стався чоловіком ».
Вітаю Вас усіх присутніх в тому різдвяному дусі віри в Божу доброту і Боже милосердя над нами, із цими українськими звичаями Свят-Вечора і із тією, як нарід зве її Святвечерою. Нехай Новонароджений Христос благословить Вас усіх усім добром, нехай гляне оком ласкавим на нашу землю, на Україну, і вішле їй дар пребагатий волі і самостійности, нехай благословить цю обитель св. Климента папи, щоб ми в мирі славили Його імʼя на віки!
Христос Раждається!
