ПЕРЕДМОВА

З нагоди 600-літнього ювилею канонізації оголосив я в 1923/4 шк. р. для наших П. Т. Слухачів богословія виклад про св. Тому з Аквіну. Він видався мені тим конечнійшим, що в нас іще покутує давно вже перестарілий погляд на Середновічча і особливо схолястику, а поробленим на тім полі найновійшим дослідам не присвячено загалом ніякої уваги. Вказати на них прийшлося мені тим лекше, що давнійше, через два роки (1920- 1922), займався я в Римі середньовічною теольоґією, маючи доступ до відповідних бібліотек.

Отся праця являється в головній мірі вислідом згаданих викладів. Притім питання подрібнійші і глубші, які менше займають ширший круг читачів, я нарочно пропустив, ограничуючися подекуди тільки до загальних натяків і то навіть в квестіях, які відносяться до життя і творчости найбільшого умового представника цілого Середновічча.

Тому, що творчість Томи знайшла сильний відгомін і в нашій теольоґії, я старався по змозі і на се звертати око, передусім на лучбу між західньою схолястикою і українською. Рівночасно бажав я мимоходом вказати і на конечність ревізії погляду на схолястику на Україні.

Автор.