PRÄLAT DR. M. GRABMANN. HILFSMITTEL DES THOMASSTUDIUMS AUS ALTER ZEIT.
(Abbreviationes, concordantiae, tabulae) auf Grund handschriftlicher Forschungen dargestellt.
Sonderabdruck aus: Divus Thomas, III. Serie, 1 Jahrg. Freiburg (Schweiz) St. Paulus — Druckerei 1923. ст. 67. 8°.
На основі богатого рукописного матеріялу, зібраного з муральною пильністю по італ., австрійських, німецьких, французьких і др. бібліотеках, дає нам Гр. поняття зросту і впливу Томиних поглядів. Сі експерти, скорочення і скрути творів Томи свідчать як найкраще про перший похід Аквіната на здобуття катол. теології. Довша увага присвячена abbreviatio Johannis Dominici, якому папа Іван XXII казав скоротити ІІ Summ-и theol. Згадана також „Exilog“ Юрія Схолярика (патр. Геннадія).
В другій части переходить автор рукописи конкорданцій, в яких відразу бачимо, що прихильники Томи (не противники, як думав Mandonnet) звернули увагу на розвій думок у свого вчителя: Hic sunt articuli, in quibus aliter (melius) dixit Thomas in summis quam in scriptis. В ІІІ розд. обговорює Г. таблиці і індекси (словники), яких уживано для орієнтації в поглядах Томи.
Любий спомин!
В одним з перших чисел за 1915 р. помістив в Allgemeine Rundschau — мабуть слухач проф. Леммера в Бреславі (Laemmer—Breslau) — таку милу згадку свого учителя про нашого Митрополита.
Було се на викладі старого професора канонічного права. Й. в Б. Достойний учений говорив про право патронату і перейшов відтак до обяснення прав і обовязків митрополита. При вичислюванню митрополичих осідків назвав він і Львів. Тут стувнув старець. Єго нараз споважнів погляд, пересунувся по катедрі вдал, начебу когось шукав. По малій перерві став він продолжати тихим, майже нечутним голосом: — Теперішній митрополит львівський гр. Шептицький сидів в вісімдесятих роках тут передімною як слухач — от як ви. То був ідеальний, благородний чоловік, мій найліпший ученик.
Відтак переказує він слова професора про се, що митрополит стояв з ним в тіснійшій зносинах і оповідав єму про інет українського народу в Галичині та, що одного дня відкриє єму свій намір перейти на грек. кат. обряд. Згадав також про його вступленнє до василіянського чина. Благородний, великодушний граф — тягнув дальше шанов. професор — чув ся в чернечім стані незвичайно щасливим. Він зовсім посвятив свої сили реформі чина і був магістром новиків. Була тому для покірного монаха велика жертва, коли довірє австрійського монарха назначило єго на митрополичий престол у Львові. Він послушно пішов за покликом, але і як митрополит остав дальше скромним і побожним монахом і тихим ученим. То була велика, рідка душа… Днесь забрали єго Москалі. Я знав добре, що він ніколи не опустить свого стада. Він став ісповідником в давнім того слова значінню. Трогнутий до глибини замовк старий учитель і посунув дрожачою рукою через очі, щоб укрити слези. В сали настала святочна тиша!
Цінний причинок до біографії митрополита і рівночасно доказ, яке приємне вражіннє позіставляв Він всюди по собі.
