3. КАТЕДРА, КАРД. ЛЯВІТРАНО І ВІЗАНТІЙСЬКІ МОЗАЇКИ

І справді на кожному кроці пам’ятник, що нагадує якусь дуже важну дію. По дорозі звертає на себе увагу театр Polyteama збудований в грецькім клясичнім стилю, з мальованими кіноварем мармурами, на старогрецький взірець.

Доходжу до катедри. Вона стоїть на просторій площі. Віком сягає XII століття. Деякі прибудови пізнішого походження. Норманський стиль (мішання ґотичного й арабського), дрібна декоративна різьба, сараценський дах, жовтаво-кремова краска цілої будівлі зовні надає їй своєрідного вигляду. Дзвіниця злучена з катедрою великим луком. Нутро у виді латинського хреста, триневне, з могутніми колюмнами. У бічній наві гробівці королів і тому катедра тісно зв’язана з історією Сицилії. В ній спочивають історичні особи. В порфіровім саркофазі цісар Генрих VI († 1197) і Фридрих II († 1250). Оба гроби отворяли археольоґи і знайшли тлінні останки в цісарських одежах, з відзнаками. За Фридрихом II спочиває Роґер II († 1154) під саркофагом небозвідний балдахим. У підземній церкві поховані 24 архиєпископи, а між ними й основник катедри Walter of Mill († 1190).

Побіч катедри — стара, величезна архиєпископська палата. В середині в салях висять на стінах портрети архиєпископів. У надальшій багато гостей. Кард. Лявітрано невеличкий ростом, природний у поведінці, скоро орієнтується. Великий прихильник Унії, був Папським делеґатом на Сході, визнається у східних церковних справах, бачить велич з’єднаних Церков, але й не раз непереможні трудності. Розпитується про наші церковні справи й унійний рух. У Сицилії живе коло 20.000 Альбанців візантійського обряду. Багато в них під зовнішнім напором златинищилося. Кардинал старався, щоб вони дістали свого єпископа, що й сталося саме восени 1937 р. На ту ціль хоче він віддати церкву «La Martorana», яка належала колись до візантійського культу, як свідчать нутрі прегарні мозаїки. Церква названа так від Альойзії Марторана, основниці монастиря, якій передано церкву в 1591 р. Храм заложив вождь Роґер, Георгіос Антіохійський. У ньому три нави, переділені ґранітовими орієнтальними колюмнами. Головна прикраса це мозаїка. Ікони представлені поважними красками: Благовіщення, Успення, Введення в храм, св. Йоаким і Анна, Христос коронує Роґера, а підписом Ρογερος ρεξ, ктитор Георгіос клячить перед Божою Матір’ю.

Увагу кожного прохожого на Piazza Bologna звертає бронзова статуя цісаря Карла V, як він присягає на сицілійську конституцію.

Побіч Museo Nazionale — багатий на різьби, метопи й різьблені ставники, предмети з викопалищ, почавши від передісторичних часів, жемчуги, монети, образи, тощо. Зразок палермських мозаїк в Palazzo Real. Це найцінніша річ.

Королівська палата положена на найвищім узгір’ї міста. Побудували її Араби ще в IX ст. на місці давньої римської претури. В XII ст., за норманських часів, палата була королівською резиденцією. Улаштована вибагливо. Найкраща тут каплиця. Подвіря прикрашене колюмнадою. До королівської палати не було вступу, але до каплиці я міг увійти, хоч тепер її реставрують. Поставлена Роґером II в 1129 р. Досить простора, 32 м. довга, 13 широка. Високої мистецької вартости мозаїки, чудова гра красок у півтемряві, старовинний візантійський і сараценський стиль та західні форми творять гармонійну цілість. Колюмни з єгипетського ґраніту, з сірого і білого мармуру. Восьмиґранна з 8 вікнами копула надає цілій будові королівського маєстату. Велика мозаїка Христа в абсиді, сцени зі Старого Завіту, далі Божа Мати, св. Яків, Петро, Андрей, св. Йосиф, пророки, один образ кращий від другого. Постаті виступають живо, бо саме мозаїка має цю прикмету, що образи виглядають назовні живіші, ніж мальовані. Нагадалася мені цісарська каплиця в Познані, копійована з Capella Palatina, побудована німецьким цісарем, — про яку однак ніде не говориться.