ЛИСТ ДО КАРДИНАЛА ПАРЕКАТТІЛА, ПРЕЗИДЕНТА ПАПСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ РЕВІЗІЇ КАНОНІЧНОГО ПРАВА ДЛЯ СХІДНИХ ЦЕРКОВ

Ватикан, 11 липня 1977

Ваша Еміненціє,

Перше опублікування деяких канонів Кодексу Канонічного права для Східних Церков, поміщене в « Нунція» Східної Конґреґації, і видане для Церков Комісією, якої Ви є предсідником спонукує мене написати цього листа. Маю на думці зокрема канони, що відносяться до патріярхів і верховних архиєпископів.

1. Кожна Східна Церква, зокрема, коли ідеться про патріярхат чи верховне архиєпископство, є законною одиницею зі суверенною природою. Ці прикмети мають найти вислів також в тому, що вона має мати своб власне канонічне право. Тому неправильним є такий кодекс, що має формально бути спільним для всіх Східних Католицьких Церков без згляду на помісну Церкву і її законодавство. Спільним кодексом хочеться заперечити законодавство Помісної Церкви і це є противне духові Соборового Декрету про Східні Церкви Другого Ват. Собору.

Хоч це правда, що такий кодекс був би матерільно ідентичний для таких Церков, власна ідентичність української католицької Церкви — для прикладу — вимагає, щоб приготований Комісією кодекс був оголошений нашою Церквою окремим леґальним актом. Спільний кодекс все створить проблеми і комплікації. Існують « Східні Церкви», а не «Східна Церква ».

2. Проголошення такого кодексу не є актом самого римского Архиєрея, але колегіяльним розвитком — Папи, Патріярха чи Верховного Архиєпископа і Синоду кожної Східної Церкви. Колегіяльність заряду Церквою, славна спадщина християнського Сходу, була відновлена для цілої Церкви Вселенським Ватиканським Другим Собором і відповідає також нашим часам.

3. Незрозумілим є, що суть ієрархічної структури Східних Католиських Церков у відношенні до цілої Церкви не стала відзначеною висловом «автономія », яка, очевидно, включає найвищий провід Римського Архиєрея. Факт, що православні не мають ясного означення цього терміну не має значення.

4. Є по українській стороні інші преподобні східні патріярхи, коли вона незгідна із задержанням поняття про територіяльне обмеження судовласті (юрисдикції) Східних Церков, бо є загально відомим, що така судовласть є персональна і територіяльна. Українська Церква іде зі своїм народом всюди, тому настоюємо, щоб звʼязки між нашими єпархіями в обох Америках чи в Австралії із матірною Церквою були визнані як складові частини нашої Церкви, бо ж не є ці єпархії інакшими від тих, що в Україні.

5. Церква без папи була б Церквою проти волі нашого Спасителя. Справедливе зрозуміння і пояснення повноти папської влади була джерелом спасення для Східних Церков серед різних подій історії. Все ж таки становище Римського Архиєрея має бути у формі нагляду і готовости встрявати у надзвичайних обставинах, або у наглих потребах. Як норма, папа не повинен бути органом звичайної адміністрації якоїсь Східної Церкви і це має бути відзначене також у виготовленні Кодексу.

6. Спосіб вибору патріярха має віддзеркалювати розвиток Східних Церков, зокрема тих, що не є в злуці із римською Столицею, і загалом світу, даючи Божому Людові деяку участь у виборі найвищого пастиря їх Церкви.

7. Очевидно я апробую рівність, з погляду права, верховного архиєпископа із патріярхом.

8. Відзначую із збентеженням повну відсутність екуменічних уваг. Пропоновані канони є ясним показником, що зʼєдинення з Римом означало б для Східних Церков стратою їх автономії, повну підчиненість і зведення їх до стану нижчости. Чи це дійсно є в намірі папів і католицької Церкви?

Це є деякі вступні завваги до Вашої Еміненції не лише як Президента Папської Комісії для кодифікації східного канонічного права, але і як до Владики — гідного представника одної із Східних Церков, яка, зберігши свою спадщину від апостольських часів коштом тайтяжчих обставин, між якими головно спроби забрати їй її східний апостольський характер при помочі усильної латинізації, сьогодні ступила на шлях великанського розвитку, який може завершитись її піднесенням до верховного архиєпископства або патріярхату.

З пошаною до Вашої священної пурпури відданий в Господі

† Йосиф, Кардинал Сліпий