КОНСТИТУЦІЯ УКУ

I. Назва, характер, правна основа й мета.

§ 1. Висока школа носить назву Український Католицький Університет імени св. Клименти Папи, з тимчасовим осідком у Римі. Він нав’язує до світлих традицій наукових установ Київсько-Галицької Митрополії і має за завдання продовжувати, забезпечувати й закріплювати дальший розвиток і зріст дослідів і досягнень людського духа та правдивої науки у світлі Христової Благовісти.

§ 2. Український Католицький Університет є науковою установою церковно-канонічного права Східної Церкви. Подібно як наукові установи в минулому, його існування спирається на канонічних приписах і звичаях, що обов’язують у Київсько-Галицькій Митрополії, враз із узглядненням новочасних напрямків і вимог католицьких університетів.

§ 3. Правною основою існування й діяння Українського Католицького Університету є постанова Верховного Архиєпископа-Митрополита в Синоді усіх українських католицьких Єпископів. Законодавча власть і нагляд над Українським Католицьким Університетом належить Верховному Архиєпископові-Митрополитові з Синодом під проводом Апостольського Престолу.

§ 4. Український Католицький Університет є власністю Української Католицької Церкви, заснований матірною Церквою Київсько-Галицької Митрополії під правлінням Верховного Архиєпископа-Митрополита в Синодом Єпископів усієї Української Католицької Церкви.

§ 5. Метою Українського Католицького Університету є розвивати науку, зосереджувати наукову творчість, підготовляти кандидатів до наукової й душпастирсько-виховної праці в оперті на науковій і моральній основі, визнаваній Католицькою Церквою.

§ 6. В Українському Католицькому Університеті вестимуться, в межах його можливостей, всі головні галузі знання. Професори ведуть виклади, просемінарії, семінарії й лабораторії, щоб знайомити слухачів з основами й методами наукової праці та підготовляти їх до душпастирського і вчительського звання та інших професій. До помочі стоять також Бібліотека, Музей і Архіви Українського Католицького Університету.

§ 7. Український Католицький Університет охоплює п’ять факультетів: Богословський, Філософічно-Гуманістичний, Природничо-Математичний, Права й Суспільних Наук і Медично-Фармацевтичний; до них у майбутньому долучаться Інститути церковного співу й музики та інші відповідно до потреб. Український Католицький Університет може мати окремі факультети, пов’язані з факультетами дослідні інститути та вести дослідну й викладову працю також поза своїм осідком.

§ 8. Печатка Українського Католицького Університету включує напис по-українськи: Український Католицький Університет ім. св. Клименти Папи, а по-латинськи: Universitas Catholica Ucrainorum a S. Clemente Papa. Крім того, кожний факультет має свою спеціяльну печатку.

II. Управа Університету.

§ 9. У проводі Університету стоїть Верховний Архиєпископ-Митрополит з Синодом Єпископів Української Католицької Церкви, який наглядає над усіми справами, що належать до ведення студій Університету, уділює всім професорам і їх заступникам канонічну місію та приймає присягу від Ректора, залишаючи Університетові належну внутрішню автономію.

§ 10. Університетом керує Ректор, іменований Верховним Архиєпископом-Митрополитом з-поміж звичайних професорів на час трьох років. До помочі Ректорові стоїть Сенат, у склад якого входять: Проректор, Декани і Продекани та по одному членові від кожного факультету, делегованому Професорською Колегією даного факультету. Ректор наглядає над усім діловодством Університету й може одержати ухвали факультетських Професорських Колегій з обов’язком одночасного відклику до Верховного Архиєпископа-Митрополита, перед яким відповідає за ведення каси й виконування заряджень; Ректор приймає присягу [1] від професорів і доцентів, проводить матрикуляцію слухачів, підписує свідоцтва абсолюторії, скликує і веде збори, в яких беруть участь усі викладаючі сили, щоб вислухати їхню думку в важливіших наукових, адміністраційних та економічних справах. Йому підпорядкований увесь адміністраційний персонал.

Ректор представляє щорічно звіт Верховному Архиєпископові-Митрополитові з ведення Університету. Ректор має право встановити три дні в році вільними від викладів. Він репрезентує враз із Деканами Український Католицький Університет назовні. Ректор може признати кожному окремому професорові, доцентові й викладачеві відпустку на один місяць, а про довшу може представити прохаючий Верховному Архиєпископові-Митрополитові. Якщо Ректор перешкоджений, то його заступає Проректор, хібащо Верховний Архиєпископ-Митрополит зарядить інакше.

§ 11. Ректор враз із Сенатом рішає про справи Українського Католицького Університету більшої ваги: проєкти статутових змін, складання загальної програми студій, засновування нових катедр, полагоджування спінених індивідуальних вписів; він представляє внесення про платню професорів і адміністраційного персоналу Верховному Архиєпископові-Митрополитові; він полагоджує всі зовнішні справи Українського Католицького Університету. Підписує протоколи засідань Сенату, які веде Секретар, хібащо Ректор зарядить інакше.

§ 12. Декани щорічно вибирають Професорські Колегії їхніх факультетів наприкінці академічного року. Новообрані Декани перебирають урядування після ферій. Для важности вибору потрібна більшість важно відданих голосів признаних членів Професорської Колегії факультету. В разі трикратного безвирішного голосування про вибір рішає жеребкування поміж двома кандидатами, які отримали найбільше голосів. Деканами можуть бути обрані лиш звичайні професори. Декани провадять канцелярії при помочі секретарів, головують при іспитах самі або почерез своїх заступників, хібащо при іспиті присутній Ректор (див. § 10), приймають вписи, підтверджують прослухані семестри й уділення абсолюторії, скликають і проводять конференції Професорських Колегій своїх факультетів та спільно з Ректором репрезентують Український Католицький Університет назовні. Декан може в разі потреби признати професорові, доцентові й викладачеві свого факультету відпустку на п’ять днів. Якщо Декан перешкоджений, то його заступає Продекан, цебто попередній Декан. Декан приймає виправдання професорів, неприявних на засіданні Професорської Колегії свого факультету.

§ 13. Професорські Колегії факультетів. До Професорської Колегії кожного факультету входять професори почесні, звичайні і надзвичайні та по двох делегатів від доцентів. Професорська Колегія на внесення професора-представника даної дисципліни покликує і представляє до затвердження допоміжні викладові сили, приготовляє розподіл і програму викладів у межах визначених конституцією, установлює реченці іспитів та рішає в справі студій слухачів, що прийшли з інших університетів або заведень, полагоджує інші важливіші поточні справи факультету, проводить габілітації, представляє внесення на іменування надзвичайних професорів і доцентів, визначує підручників з-поміж Професорської Колегії до іспитів і вибирає більшістю голосів декана й делегата до Сенату на час одного року. Для важности ухвал необхідна приявність бодай половини членів Колегії. Із засідань Професорської Колегії ведеться протокол, що його підписує Декан і Продекан.

§ 14. Секретаріят, Квестура, Видавництво. При Українському Католицькому Університеті діє його Секретаріят, що ним керує Секретар. Секретаріят приймає прохання, веде переписку за вказівками Ректора чи Деканів і виготовляє всі документи Українського Католицького Університету. Секретар провадить протоколи з засідань Сенату, хібащо Ректор зарядить інакше.

Грошові справи полагоджує Квестура, підчинена Квесторові. Квестура приймає виплату такс і оплат, виплачує платні, гонорари, видає індекси і вписові картки, веде продаж видань Українського Католицького Університету, книжок тощо. Секретаря, Квестора і всіх службовців іменує Ректор. Урядовою мовою є українська.

Видавництво Українського Католицького Університету підлягає Ректорові. Науково-видавничі щорічні плани представляють Ректорові Декани факультетів на основі поручень Професорської Колегії чи покликаної Ректором окремої Видавничої Комісії.

III. Катедри університетських факультетів.

§ 15. Богословський Факультет має ось такі катедри:

Біблійних студій Старого Завіту,

Біблійних студій Нового Завіту,

Основної догматики й апологетики,

Частної догматики,

Догматики нез’єдиненого Сходу,

Історії Вселенської Церкви,

Історії Церкви в Україні і на слов’янському Сході,

Східньої й західньої патристики та історії догм,

Моральної богословії,

Пасторальної богословії з гомілетикою й катихитикою,

Літургіки й церковного співу,

Канонічного права.

§ 16. Філософічно-Гуманістичний Факультет має такі катедри:

Логіки, критики, онтології,

Космології і психології,

Теодицеї й етики,

Історії філософії,

Української філології,

Слов’янської філології,

Клясичної філології,

Романської, англійської й німецької філології,

Семітології й орієнталістики,

Археології, етнографіки й історії мистецтва,

Всесвітньої історії старовинної, середньовічної, новочасної й історії азійських народів,

Педагогіки,

Історії Руси-України й европейського Сходу,

Журналістики.

Дальші катедри будуть створюванні відповідно до потреб.

§ 17. Математично-Природничий факультет має катедри:

Вищої математики,

Геометрії,

Історії стислих наук,

Географії,

Фізики,

Хемії,

Геології і мінералогії,

Зоології,

Ботаніки,

Біології.

§ 18. Факультет Права й Суспільних Наук має катедри:

Римського права,

Візантійського права,

Українського права,

Міжнародного права і його історії,

Суспільних наук,

Карного права,

Економії,

Політичних наук,

Історії модерних суспільно-політичних рухів,

Філософії права.

§ 19. Медично-Фармацевтичний Факультет має катедри:

Анатомії і фізіології,

Фізіології,

Патології,

Гігієни і бактеріології,

Фармакології й токсикології,

Хірургії,

Ортопедії,

Гінекології,

Педіятрії,

Психіятрії й неврології,

Неврохірургії,

Офтальмології,

Отології й лярингології,

Дерматології,

Судової медицини,

Бальнеології й кліматології.

§ 20. Професорські Колегії всіх факультетів складаються з почесних, звичайних і надзвичайних професорів та доцентів. Надзвичайні професори ведуть необсаджені катедри, а доценти викладають ті предмети, з яких вони габілітовані або які їм поручені. До викладів можуть бути запрошувані, на один чи більше семестрів, професори з інших університетів.

При катедрах окремих факультетів Українського Католицького Університету діють зі своїми бібліотеками семінари, інститути й лабораторії. Їхніх директорів іменує на внесення Ректора Верховний Архиєпископ-Митрополит з-поміж звичайних професорів даного факультету.

§ 21. Почесних професорів іменує Сенат Українського Католицького Університету на внесення Професорських Колегій даного факультету, головно з-поміж вислужених звичайних і надзвичайних професорів Українського Католицького Університету.

§ 22. Звичайним професором може бути тільки габілітований доцент або надзвичайний професор, що в основному має визначитися окремою науковою працею, або автор поважних наукових праць, якого, на внесення Професорської Колегії даного факультету, іменує Верховний Архиєпископ.

§ 23. Надзвичайним професором може стати габілітований доцент, що науково працює, або визначна наукова сила, покликана Професорською Колегією даного факультету.

§ 24. Доцентом може стати науковець, що закінчив університетські студії, здобув звання доктора, і склав габілітаційний іспит. Доцентів іменує Верховний Архиєпископ-Митрополит на внесення Професорської Колегії даного факультету.

§ 25. Усі кандидати на доцентів, надзвичайних та звичайних професорів, що стараються про наукові становища в Українському Католицькому Університеті, подають до прохання: метрику, життєпис з задокументуванням відбутих студій, здобуті дипломи й по примірнику своїх друкованих наукових праць. Для розгляду кандидатур при іменуваннях звичайними й надзвичайними професорами і доцентами Українського Католицького Університету Професорська Колегія даного факультету покликає в кожному індивідуальному випадку триценну комісію з діючих представників відповіднонаукових чи споріднених дисциплін, яка після зазнайомлення з науковим дорібком кандидата подає своє внесення для вирішення Професорській Колегії факультету. Якщо з даної ділянки не було б компетентних фахівців в Українському Католицькому Університеті, то за такими фаховими оцінками наукового дорібку кандидата Професорська Колегія може звернутися почерез свого Декана до компетентних фахівців з інших високих шкіл.

§ 26. Звичайного професора іменують на постійно. Він залишає свою катедру, коли осягне 75 літ, або в висліді добровільного уступлення за однорічним виповідженням, або внаслідок звільнення на підставі присуду канонічного процесу чи то за несповнювання своїх обов’язків, якщо зокрема впродовж п’яти років не опублікував ніякої наукової праці, чи то за вчинені провини. Вислужених звичайних професорів іменує Верховний Архиєпископ-Митрополит, на внесення Професорської Колегії даного факультету, почесними професорами. Звичайного й надзвичайного професора і доцента може остаточно звільнити тільки Верховний Архиєпископ-Митрополит після проведеного процесу. У склад такого суду входить завжди Ректор Університету, або його заступник, і чотири представники Професорської Колегії даного факультету, визначені Верховним Архиєпископом-Митрополитом.

§ 27. Габілітаційний іспит проводить Професорська Колегія факультету при помочі визначених нею на своєму засіданні професорів або запрошених ззовні з-поза Професорської Колегії. Кандидат має представити:

життєпис,

метрику,

докторський диплом,

три примірники своєї друкованої бодай ґрандуаційної праці, іншої ніж докторська дисертація.

Представлену працю оцінюють два професори, а на випадок незгідности в їх осуді оцінює третій. Після прийняття праці, кандидата допускає Професорська Колегія до габілітаційної, найдовше одногодинної, диспути й пробного викладу. Диспута ведеться в першу чергу над представленою працею; тему пробного викладу вибирає Професорська Колегія з-поміж запропонованих габілітантом трьох. Професорська Колегія може, після порозуміння з професорами-іспитувачами, звільнити габілітанта — визнаного науковця від диспути й пробного викладу. Габілітаційна праця має свідчити про вміння автора самостійно досліджувати обрані наукові проблеми. Про остаточний вислід рішає Професорська Колегія тайним голосуванням. Згабілітований кандидат може як доцент вести виклади в Українському Католицькому Університеті після одержання доручення від Верховного Архиєпископа-Митрополита і узгодження з Ректором щодо предмету викладів.

§ 28. Професорська Колегія може в потребі обирати з-поміж незгабілітованих фахівців допоміжні у викладах сили, а Ректор представляє їх Верховному Архиєпископові-Митрополитові до затвердження й уділення доручення на означений час.

Запрошений на засідання Професорської Колегії допоміжний викладач може брати в ньому участь без права голосувати.

§ 29. Всі професори й доценти складають на руки Ректора Українського Католицького Університету в приявності Декана свого факультету присягу, що будуть викладати науку згідно з засадами наукового досліду в дусі католицької віри, виконувати совісно всі накладені на них обов’язки й бути в своїх осудах справедливими й безсторонними. Він Ректора приймає таку присягу Верховний Архиєпископ-Митрополит в приявності одного з-поміж звичайних професорів. Декани й усі професори, запрошувані Ректором або Деканом на засідання, мають у ньому взяти участь, а у випадку неприявности виправдати свою відсутність.

IV. Слухачі.

§ 30. Звичайним слухачем може стати кожен, хто закінчив з успіхом середню освіту. На деяких факультетах конечно знати грецьку й латинську мови. Рішення про те, хто може стати слухачем, видає Професорська Колегія факультету або Декан. Звичайний слухач отримує матрикуляційну карту (на ній зазначено ім’я й прізвище слухача, дата й місце народження; її підписують ректор і декан), вручує особисто Ректор. Звичайний слухач має право складати всі іспити.

§ 31. Надзвичайним слухачем може стати кожен, хто покінчив бодай 18 літ життя і має достаточні знання, щоб могти користати з викладів. Рішає про це Декан даного факультету. Письмову згоду на їх участь в окремих викладах і вправах дають їм дотичні викладачі.

§ 32. Кожний слухач подає належно виповнені дві вписові карти з ім’ям і прізвищем, докладною датою й місцем народження та освітою, що дає йому підставу вписатися на даний семестр. Звичайні слухачі отримують книжечку впису викладів (індекс). В індексі звичайним слухачам потверджуються прослухані виклади, зроблені вправи і складені іспити. Надзвичайні слухачі дістають такі книжечки з відповідною приміткою; вони не можуть одержувати свідоцтва про закінчення студій ані складати ригорозних іспитів, щоб одержати диплом.

§ 33. На вищий рік слухач може бути переведений після складення іспитів за попередній рік; тільки з важливих причин може Професорська Колегія дозволити на впис, коли слухач не склав іспиту з одного предмету або коли прийшов з іншого факультету з інакшим розкладом викладів, при чому даний слухач має тоді доповнити неперейдені предмети. Підтвердження прослуханих викладів слухач отримує, якщо він слухав бодай 3/4 семестра, а дальшу свою неприявність виправдав у викладача.

§ 34. Всі слухачі мають вести себе так, як годиться для їх майбутнього звання. Відповідне приречення складають на руки Ректора при імматрикуляції, себто святковому прийнятті в ряди слухачів Українського Католицького Університету.

За вчинені провини передбачаються такі кари:

нагана від Декана,

нагана перед Професорською Колегією,

цілковите виключення, що може наступити за згодою Ректора.

§ 35. При відході з Університету дістає кожний слухач свідоцтво відходу, а звичайний слухач після закінчення студій і складення іспитів — абсолюторію.

§ 36. Слухач не може бути одночасно вписаний на двох факультетах, але може слухати деякі виклади з інших факультетів.

§ 37. Перехід слухача з одного факультету на інший може відбуватися тільки на початку семестру.

V. Розклад предметів та іспитів.

§ 38. Виклади на поодиноких факультетах оголошують кожного семестру Декани факультетів. Виклади відбуваються як правило в українській мові. На Філософічно-Гуманістичному й Богословському Факультеті деякі виклади відбуваються в латинській мові. Виклади іншими мовами можуть вестися лиш за згодою Професорської Колегії даного факультету й Ректора Університету. Виклади вписуються в індексі українською мовою з латинським перекладом.

§ 39. Семестр є важний, якщо слухач має підтвердження професорів про вислухані приписані виклади і примітку Декана.

§ 40. Іспити відбуваються перед тричленною Іспитовою Комісією, що в її склад входить як предсідник Декан або його заступник, — але не тоді, коли у склад Комісії входить Ректор, що тоді стає її предсідником (§ 10), професор, що іспитує, і третій член, назначений Професорською Колегією з-поміж професорів факультету. Вислід іспиту встановляється голосуванням членів Іспитової Комісії на внесення іспитувального професора. Оцінкові ступені такі: визначний, дуже добрий, добрий, задовільний і незадовільний та їх латинські відповідники.

§ 41. Реченці іспитів припадають на кінець літнього або на початок зимового семестру і тільки в надзвичайному випадку може Професорська Колегія визначити інший реченець. Один іспит можна складати тільки двічі, втретє ж лише за дозволом Ректора.

§ 42. З іспитів ведуться протоколи, в яких вписані персональні дані кандидата, прізвища іспитувачів, поставлені кандидатові питання й вислід іспиту. Протокол підписують всі члени Іспитової Комісії, оцінку в індексі чи на окремому свідоцтві вписує іспитувач, де він і підписується з предсідником. Протоколи Іспитової Комісії зберігаються в деканатах дотичних факультетів.

§ 43. Університет надає два академічні ступені — ліценціят і докторат — тим імматрикульованим звичайним слухачам, що з успіхом складуть приписані іспити.

§ 44. До ліценціяту філософії й інших наук вимагає ся зараховане прослухання вісьмох семестрів і складення приписаних іспитів, семінарійної праці та ригорозного двогодинного іспиту з обсягу головних предметів філософії. Матеріял охоплений тезами.

§ 45. До докторату в філософії й інших науках вимагається ліценціятський диплом і після зарахованого прослухання восьмого семестру скласти іспит і представити трикратчеву друковану наукову дисертацію з обсягу даної ділянки. Докторську дисертацію можна писати в латинській, українській чи іншій мові за згодою Професорської Колегії факультету. Її оцінюють два професори, а в випадку надто розбіжних їх оцінок Професорська Колегія визначує ще третього рецензента; першим рецензентом є професор дотичного предмету, а другого чи третього призначує Професорська Колегія із споріднених дисциплін.

При усному ліценціятському іспиті іспитують по дві години чотири професори-іспитувачі, що з відносних предметів, що їх назначує Декан. При усному докторантському іспиті приписані п’ять професорів. Головує Декан або його заступник, хібащо у склад Комісії входить Ректор (§ 10). Професори приявні на іспиті увесь час його тривання, а проголошення висліду попереджує спільна нарада.

Оцінкові ступені такі: визначний, дуже добрий, добрий, задовільний і незадовільний. Їх латинські відповідники: summa cum laude, magna cum laude, cum laude, rite, insufficienter. При оцінці рішає більшість голосів, а якщо іспитувачем є Декан або Ректор, то в випадку однакового числа голосів рішає становище Декана чи Ректора.

Нескладений іспит можна повторювати аж після трьох місяців. Нескладення іспиту й за третім разом позбавляє кандидата права до диплому з даної дисципліни, хібащо Ректор представить Верховному Архиєпископові-Митрополитові поручене ним прохання про допущення до іспиту вчетверте. Протоколи іспитів підписують всі професори іспитувачі, а диплом — Верховний Архиєпископ-Митрополит, Ректор і Декан.

§ 46. До ліценціяту з богословії допущені звичайні слухачі, що прослухали з успіхом бодай два роки філософії, вісім семестрів богословії, склали в тому часі всі приписані іспити і передклали семінарійну працю, прийняту дотичним професором. Головний іспит ліценціяту, що триває дві години, складає кандидат з догматики й моральної богословії. Матеріял охоплений тезами. Крім того, кандидат має з успіхом скласти після тримісячної перерви один ригорозний іспит з біблійних або історично-правничих студій, відповідно до того, з якого обсягу предклав двокрушеву семінарійну працю.

§ 47. До докторату богословії можна допустити кандидата, що склав ліценціят, прослухав ще два семестри богословії, предклав бодай триаркушеву друковану дисертацію з богословських наук і захистив її на окремому одногодинному іспиті перед бодай п’ятьома професорами, які голосують над вислідом закінчення дисертації.

§ 48. Перед одержанням диплому кандидат має скласти визнання віри, що його приписав папа Урбан VIII для східних християн.

§ 49. Всі письма професорів і слухачів Українського Католицького Університету, що стосуються Українського Католицького Університету і звернені до Церковної Влади, мають бути подавані через Секретаріят Українського Католицького Університету, а Ректор додає до них своє становище.

VI. Оплата.

§ 50. Семестральна оплата за виклади виносить 50 ам. дол., вписове 20 ам. дол., абсолюторія 10 ам. дол.; за кожний ригорозний іспит чи за оцінку дисертації по 50 долярів, за диплом 40 долярів.

§ 51. Канцелярія Українського Католицького Університету листовно не повідомляє нікого особисто про іспити, а відносні розпорядки подає на своїй таблиці.

VII. Академічний рік і ферії.

§ 52. Академічний рік починається з 1-им жовтня, а кінчається 1-ого липня — святковим богослуженням. Зимовий семестр триває до 1-ого березня. Вписи відбуваються: в зимовому семестрі до 25-ого жовтня, в літньому до 25-ого березня. Поза тими реченцями Професорська Колегія може дозволити індивідуально на впис у рідких випадках до 10 днів після пройденння офіційного реченця, а Ректор зі Сенатом на других 10 днів — з дуже важливих причин.

§ 53. Різдвяні ферії тривають від 24-ого грудня до 15-го січня, а великодні від Квітної до Томиної неділі, хібащо Верховний Архиєпископ-Митрополит розпорядить інакше. Вільні від викладів є всі неділі й урочисті свята.

§ 54. У випадках, що не передбачені цією Конституцією, Український Католицький Університет обов’язують закони й постанови Апостольського Престолу, Київсько-Галицької Митрополії й правила та звичаї, прийняті на католицьких високих школах.

§ 55. Забезпечення Університету матеріальними й науковими засобами (платня професорів, бібліотека тощо) нормує Верховний Архиєпископ окремою постановою.

Ч. 26-66.

Предкладену Конституцію Українського Католицького Університету ім. св. Климентія Папи затверджуємо.

✠ Кард. Йосиф

см. Верховний Архиєпископ-Митрополит

Рим, дня 25-ого листопада (8-ого грудня) 1965 р.

Празник св. Климентія Папи.

[1] Текст присяги: Я Н.Н., як практикуючий християнин, присягаю перед всевидющим Господом Богом, що поручену мені дисципліну буду викладати згідно з католицькою вірою, сповняти сумлінно всі накладені на мене професорські обов’язки і що в своїх осудах буду справедливий і безсторонній та дбатиму про розвиток Українського Католицького Університету. Так мені допоможи, Господи Боже, і те св. Євангеліє, що його дотикаю своєю рукою.