ЛИСТ ДО ПРЕОСВЯЩЕННОГО КИР ІВАНА ПРАШКА

Ватикан, дня 20 жовтня 1977

Ваше Преосвященство!

Прохаю прийняти сердечну подяку і передати її Вашим вірним за велику збірку - 14.043.08+ 7.000 дол. на Патріярший Фонд. Молю Господа, щоб відплатив всім багатством своїх благ і благодатей.

Наше поселення в Австралії, хоч наймолодше, бо воно постало кілька років по війні, і найдальше віддалене від інших українських центрів Европи і України, то однак воно виявило велику живучість, організованість, а головно дбайливість про розбудову своєї Церкви. В короткому часі на цьому далекому континенті появилися українські стилеві церкви і гарна катедра в Мельборні, які ми мали щастя два рази відвідувати в 1968 і 1973 році, розгортається пожвавлена душпастирська праця в новому стилі, плекається ревно почуття і потребу єдности з одним проводом нашої Церкви. Причиною цих благословенних овочів

— це окрема опіка Божа, що сплила на цей наш куток землі у світі, бо нічого не діється без Божої волі, помочі і благословення. Хай Богу буде дяка за те, бо великою це для нас радістю бачити наших поселенців в щасті, в мирі і в розвиткові.

Та мабуть найбільшою чеснотою нашого австралійського поселення є його велика жертвенність. Її вислідом є не лише добре зорганізована мережа парохій із своїми церквами, домами і організаціями, але і особлива щедрість для потреб цілої нашої Помісної Церкви, зокрема для патріярших установ в Римі — Українського Католицького Університету, Патріяршого двору, Музею і Студіону. Хай Всевишній винагородить усім сторицею, а від нас щира подяка Вашому Преосвященству, Всесв. і Впр. Духовенству, Преподобним Монахиням Василіянкам, Організаціям і поодиноким мирянам.

Ці наші сердечні признання хай будуть заохотою до дальших подвигів у Вашій жертвенній праці для Церкви і Народу.

З Патріяршим Благословенням,

+ Йосиф

Патріярх і Кардинал