ЛИСТ ДО ПЛАСТУНІВ МІЖ КРАЙОВОГО З'ЇЗДУ В ЕДМОНТОНІ,КАНАДА

Слава Ісусу Христу!

Ч. 4978/78 Ватикан, дня 24 березня 1978

Світла Президіє!

З нагоди Вашого Зʼїзду прийміть найкращі побажання і запевнення молитов, щоб Господь благословив найкращими успіхами праці і постанови Вашого Зʼїзду.

Перед Вами стоїть велике завдання, плекати національну свідомість української молоді, зокрема мову обряд і історію. З різних країн наших поселень приходять щораз частіше тривожні вістки, що для більшості нашої молоді українська мова стає чужою, що молодь підходить до неї з почуттям меншевартости, що затрачується привʼязання до рідного краю своїх батьків, до їх традицій і звичаїв та й нема думки про збереження національної окремішности й ідентичности.

Великої національної шкоди завдають нам дуже часті мішані подружжя, бо вони і їхні діти відходять від Українських Церков і від українського народу. Тому треба дораджувати нашій молоді, зокрема Пластункам і Пластунам, закладати свої українські родини, щоб вони і їхні нащадки остались вірними своїй Церкві і народові. Наш поневолений народ в Україні потребує нашої помочі в боротьбі за волю і незалежність, а не нашого релігійного і національного самознищення через мішані подружжя.

Перед тою небезпекою денаціоналізації остерігав наші поселення IV-тий Архиєпископський Синод ще в 1969 році, заявляючи: « Йдучи слідом за постійною практикою цілої Вселенської Церкви, Синод остерігає вірних і відраджує їм мішані подружжя, тому що вони стають дуже часто нагодою і причиною до релігійної, обрядової і національної байдужности для подруг і їхніх дітей ».

Благословення Господнє на Вас!

+ Йосиф

Патріярх і Кардинал