ПРИВІТ ВІД УКРАЇНСЬКОГО КАТОЛИЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ НА КОНГРЕСІ У ВІДНІ

Відень, 28 вересня 1970

Високоповажний Конгресе!

Якщо сьогодні я можу скористатися цією рідкісною і дуже важливою нагодою, щоб сказати кілька слів, то передусім мушу висловити свою велику подяку Його Еміненції кардиналові Кенігу та високоповажному президіумові. Вивчення середньовічної філософії і богослов’я після війни помітно занепадає, і тому цей конгрес є радісною і навіть історичною подією.

Користуючись цією нагодою, хочу також передати найкращі вітання і побажання Скотистичному конгресові від нашої Церкви і, зокрема, від нашого Українського Католицького Університету святого папи Климента, який тепер знаходиться в Римі.

Високопреподобний отець-президент Карло Баліч, францисканець, нещодавно подав огляд студій над Скотом у всьому світі. Я хотів би додати ще дещо, що стосується вивчення Дунса Скота на Сході. Сьогодні вже відомо, що середньовічна схоластика на Сході, особливо в часи Флорентійського собору і пізніше, вивчалася, а її твори перекладалися грецькою мовою. Відомі також імена Панарета, Кавасили, Плануда, Кідонія, Калекки та інших.

Після пригнічення Церкви в Константинополі центр вивчення середньовічної схоластики перейшов до Києва в Україні. За часів митрополита Петра Могили і пізніше в Київській академії панували арістотелівська філософія і схоластичне богослов’я. У творах її професорів часто можна прочитати:

«Ita Thomas, Scotus, Albertus Magnus… cum quibus sit conclusio nostra»,

або:

«Philosophia universa doctrinam peripatheticam ad mentem principis philosophorum Aristotelis Stagyritae complectens commentationibus scholasticis illustrata»

— і так далі.

Це вивчення та приязний до католицизму напрям у Києві згодом були заборонені й придушені Москвою. Наша академія у Львові перед війною опублікувала про це багато праць, а тепер їх продовжує її спадкоємиця — Український Католицький Університет святого папи Климента в Римі.

Можна ще поставити цікаве запитання: чому ж на Сході так цікавилися Скотом і схоластикою? Причиною цього були, передусім, знамениті питання про Святого Духа — Utrum Spiritus Sanctus a Filio distingueretur, si ab eo non procederet — а також маріологія з ученням про Непорочне Зачаття.

Через обмежений час, який мені надано, я не можу докладніше зупинятися на цьому. Однак щодо самого Скота я можу без сумніву ствердити, що він був генієм і за гостротою розуму перевершив усіх у середньовіччі, хоча щодо систематичності та поміркованості судження поступається святому Томі. Багато його поглядів іще не до кінця з’ясовані, і тому буде величезною заслугою високопреподобного отця-президента Карло Баліча, якщо він опублікує всі твори Скота. Адже лише на основі критичного тексту можна винести справді наукове судження.

ЙОСИФ кардинал СЛІПИЙ

Верховний архієпископ українців.