СЛОВО ДО КОЛИШНІХ УЧЕНИЦЬ ГІМНАЗІЇ СЕСТЕР ВАСИЛІЯНОК У ЛЬВОВІ

Христос Воскрес!

Ч. 6927/79

Ватикан, дня 15 травня 1979

Високоповажані Пані!

Благородною прикметою душі є згадувати добрим словом своїх виховників і виховниць та свої виховні інститути. Тим даємо доказ, що цінимо їх і що дійсно ми від них чогось шляхотного навчились. Тому вітаю Вас усіх бувших учениць гімназії Монахинь Василіянок у Львові, якою так дбайливо опікувався Слуга Божий митрополит Андрей і яка видала стільки добрих і шляхетних жінок для нашої Церкви і нашого Народу.

Ваша пропамʼятна книга буде не лише памʼятником для тіі гімназії, але й свідоцтвом того, яких вдячних і дбайливих учениць мала тая гімназія.

Серед не легких часів росла і працювала Ваша гімназія Монахинь Василіянок. Під вмілим проводом енергійних Сестер-монахинь вона плила наче човен серед розбурханого моря. Вона належить до старших наших гімназій в Галичині, бо народилась в 1906 році, перейшла тяжкі часи війни, а в період найважчої економічної і політичної криви в Галичині в 1922-1925 року вона зібрала пона є учениць. е доказує, що молитви, благословення і Св. Літургія Слуги Божого митрополита Андрея на відкритті цеі гімназії були постійно з Вами і Бог благословив Вас у всьому. Ваша гімназія увійде в історію нашого церковного шкіль-ництва, як гарний зразок заведення для виховання у Христовім дусі.

Помʼяніть і моліться за великих Монахинь Василіянок, Ваших Виховниць, що своєю жертвою цю благородну школу провадили. Згадайте між ними окремо: Мати Віру Слободян — ісповідницю віри і мати Софронію Ерделлі та інших.

Дав би Бог, щоб за Вашими молитвами це велике діло Слуги Божого митрополита Андрея і Монахинь Василіянок віджило у вільній Україні.

Благословення Господнє на Вас!

+Йосиф

Патріярх і Кардинал