ПРОМОВА НА ЛЕТОВИЩІ В БУЕНОС-АЙРЕСІ
6 ottobre 1968
Проповіді, промови
XII
Моє зворушення велике, коли я ступаю на благословенну аргентинську землю, до якої сімдесят років тому прибули перші українські емігранти, а сорок шість років тому — мій безпосередній попередник, Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький, а згодом архиєпископ Костянтин Богачевський і архиєпископ Іван Бучко, які зробили так багато для створення українського єпископату в Аргентині.
Зворушений, вітаю аргентинський народ, його правителів, пастирів Церкви та українських вірних, які через кардинала Каджано і єпископа Андрія Сапеляка запросили нас відвідати Українську Церкву в Аргентині.
Дякую урядові Аргентинської Республіки за відзнаку, яку мені було надано, складаючи Богові свої молитви за добробут аргентинського народу.
Дякую всім присутнім за велику честь, яку ви мені виявляєте своєю присутністю в цю мить мого першого контакту з благородною аргентинською землею та її великим народом.



