ПРОМОВА НА СВЯТКОВІЙ ІНАВГУРАЦІЇ АКАДЕМІЧ НОГО РОКУ 1937/38
3 ottobre 1937
Проповіді, промови
III - IV
Нинішня хвилина — це святочна хвилина нашої Академії. Починаємо за Божою помічю під проводом Високопреосв. Митрополита 10 академічний рік важкої праці. Є це вияв наукової роботи в установі, що не лише вдержується при життю, але постійно кріпшає і набирає щораз сильнішого розмаху.
Та нинішня інавґурація це не лише свято Академії, але й свято української науки загалом. Мабуть не знайдемо, на жаль, на українських землях високих шкіл, що починають по звичаю щорічну свою працю святочною інавґурацією. Недоля довела до того, що Академія стає одинокою дійсною представницею, яка розвиває і держить стяг високої школи в часі всенародньої скрути. На Академії спочиває дальше обовязок підготовляти не лише фахово освічених людей, але таких, що плекають науку, вироблюють світогляд, культивують розум, благородні почування і спокійний та зрівноважений суд. Річ іде про вдержання наукового й культурного вогнища. Силою факту Академія стоїть в осередку нинішньої нашої науки, — осередку, який зрештою слушко їй належиться. І маймо надію, що вона доведе таки до створення повного українського університету, хоч натрапляє на зовнішні непоборимі перепони. Я сказав, що це місце слушно їй належиться і коло неї повинні ґрупуватися всі інші науки. В оксфордських і кембріджських коледжах центральне місце займає все прегарна молитовниця як конкретний висновок, що релігійний момент мусить обєднювати й проникати всі університетські студії. Наша теольогія зводить і дальше боротьбу з ваганнями й сумнівами, з безвиглядністю життя, та серед деструктивних течій безробіття, винародовлення і розбиття помагає вдержати нарід на своїх становищах та ставить перед очі правду, яка одинока опановує духа, виховує пошану перед Маєстатом Бога, а тим самим і пошану для людского авторитету.
Дати звіт з діяльности Академії — це ризиковна річ, як загалом давати звіт з діяльности кожної наукової установи. Бо можна лише занотувати зовнішні факти, а внутрішню умову й волеву працю та її висліди треба лишити осудові майбутности.
Минулий рік означає в Академії гідну уваги подію: а саме зорганізовано остаточно Фільософічний Факультет з окремою Професорською Колегією та Деканом. В Ректораті не зайшли зміни. Ректором в минулім третім трьохліттю був я, а Проректором о. Проф. Др. Т. Мишковський, Секретарем Академіі — о. Петро Хомин. Квестуру провадив о. П. Козіцький.
На Теольогічнім Виділі викладало 14 професорів, з того 5 звичайних, 2 надзвичайних, 1 доцент і 1 покликаний надзв. професор та 5 заступників професорів. Деканом був вибраний о. Проф. Др. В. Лаба, а Продеканом о. Проф. Др. Я. Левицький.
На Фільософічнім Виділі викладало 12 професорів, з того 1 звич., 2 надзвич., 1 покл. доцент і 7 заступників професорів. ВПреосв. Митрополит іменував звич. Професором о. Д-ра М. Конрада, і на засіданні Професорської Колегії вибрано його ж Деканом.
На Теольогічному Виділі Фунґували такі Семинарі:
Історичний, що його вів Проф. Др. М. Чубатий.
Гомілєтичний провадив о. Проф. Др. А. Іщак. Тут виголошено 69 проповідей. Замітніші були про Митр. Рутського, про Службу Божу, про св. Йосафата і Христа Царя.
Семинар церковного права провадив о. Др. Л. Глинка. Тут інтерпретовано тексти і відчитано 15 рефератів. Були 24 засідання.
Біблійний Семинар зачав провадити о. Др. І. Чорняк.
На Фільософічному Виділі на перше місце вибився Семинар Проф. Д-ра К. Чеховича, який на 22 засіданнях мав 57 рефератів. Деякі з них публіковані в орґані Сєминара „Слово".
Семинар історії близького Сходу провадив Проф. Др. Іван Крипякевич. На нім опрацьовувано історію галицьких парохій.
Семинар експериментальної психольогії почав вести о. Др. І. Гриньох.
Кожний із Семинарів має свою підручну бібліотеку, а історечнийравий і фільогічний своє приміщення.
Зрештою життя в Академії пішло вже наладнаним шляхом. Зокрема не буду задержуватися тут над викладами тому, що вони оголошені друком.
Слухачів було в зимовому семестрі на Фільософічному Виділі на І. році — 50, на II. році — 74, разом 124. На Теольогічному Виділі на III. році — 76, на IV. році — 69, на V. році — 69, разом 214. Разом було на Академії в зимовому семестрі 338 слухачів. У літньому семестрі було на Фільософічному Виділі на І. році — 46 слухачів, на ІІ. році - 73, разом 119. На Теольоґічному Виділі на III. році — 73, на IV. році — 71, на V. році — 68, разом 212. Разом було в Академії в літньому семестрі 331 слухачів. Абсолюторію одержало 66 слухачів.
З печатаних праць, крім робіт оголошених у „Богословії" "Ниві"", „Меті" і других часописах, видала Академія 2 томи „Праць", себто „Педаґоґіку" о. Проф. Ю. Дзеровича. Рівно ж печатаються 2 нові томи історії тут. Духовної Семинарії. Появилася також друга книжка „Слова" під редакцією Проф. Д-ра К. Чеховича.
Із З'їздів брала Академія участь в Унійнім Зізді в Пинську, де я виголосив реферат про „Підсумок 50-літньої праці на унійних теренах", а на зїзді в Зальцбурґу мав виклади Проф. Др. В. Залозецький п. з. „Zur Leistesgeschichte O)steuropas"
Справу Академії предложив ВПреосв. Основних у Римі, де вона знайшла прихильне прийняття.
При Академії існує Музей, яким управляє Д-р М. Драган. Музей виказав приріст 261 нових предметів, між ними 90 ікон з XVI.—XVIII. стол. Всім жертводавцям на річ Музею, яких імена будуть оголошені в трьохлітнім звіті, належиться щира подяка. Багато потрудилися над зібранням предметів до Музею студенти І. Городецький і В. Підсаднюк, за що їм належиться признання.
Слухачі Академії робили спеціяльні екскурсії з Проф. Д-ром Я. Пастернаком.
Бібліотекою завідував м-р Я. Чума. Влаштовано наукову робітню, в якій може свобідно працювати покищо 25—30 студентів. З наукової робітні і Бібліотеки користають головно професори і студенти Академії. В Бібліотеці є м. ін. найновіші видання з католицької літератури в мовах українській, польській, німецькій, французькій, італійській, московській, анґлійській і інших. Приросту мала Бібліотека 1316 томів. Стан Бібліотеки — 3952 томи. Жертводавцям, що зложили свої книжки в Бібліотеці, належиться рівно ж щира подяка.
Касовий звіт виказує 180.000 зол. обороту. Окремо слід відмітити щедру грошеву поміч Ексц. Митрополита.
Академія починає 10-ий рік свого існування. Відкладаю на другий рік, дасть Бог, огляд першої декади. Далекий я від того, щоби вдаватися в похвали, та все ж таки й найнеприхильніший противник мусить нині склонити голову перед працею й осягами Академії. Вона згуртувала дуже поважні й вартісні під науковим оглядом наукові сили в Професорськім Зборі, піднесла число слухачів до рівня найвищих в кат. Церкві на богословських факультетах, піднесла рівень науки й видала біля 25 томів праць і публікацій, а що найважніше, виробила в науковім і громадянськім життю свою лінію, власне обличчя, що признають навіть противники.
В Оксфорді в All Souls College стоїть годинник із написом: Pereunt et imputabuntur. Минають години і будуть враховані. Минають години викладів і студій, минають місяці, літа, рік за роком нашої праці на Академії, — але вони будуть почислені в заслугу перед Богом і історією.
3 жовтня 1937 р.



