ПРОМОВА ДО УКРАЇНСЬКИХ ПРОЧАН З КАНАДИ

Преосвященні Владики, Всесвітліші Отці

Дорогі Браття і Сестри!

Витаю Вас, милі Гості з Канади, зокрема з Торонта, що доложили стільки труду, часу і коштів, щоб прибути тут до нас і разом зі мною подякувати милосерному Богові за тих 90 літ, які мені подарував Господь віків. Ваша присутність збільшує нашу радість, скріплює нашу спільну прославу Бога за те, що нам вчинив, за все, чим нас потішив чи засмутив. Ваша присутність з Вашими Владиками все дає запевнення, що спільно радіємо, спільно дякуємо Богові і спільно несемо великі обовʼязки і відповідальності перед нашим Народом і Церквою. Якою важкою є всяка боротьба, коли б її вести за великі справи осамітнено як більш болючі були б терпіння, коли б їх переживати самотою.

Дякую Богові, що не наложив мені такого хреста — боротись, терпіти, переживати свою працю самотою з тим великим гаслом, що для нього я жив — за єдність Церкви і Народу. Ви в Канаді у великій мірі це гасло зрозуміли і воно привело Вас сюди, щоб бути зі мною в цей великий для мене день благодарення перед Богом за моїх 90 літ життя.

Спасибі Вам, що прибули, Спасибі Вам за молитви, пожертви, подарунки і слова та почування відданости. Хай Бог заплатить Вам заце всім добром і повсякчасним благословенням!

Благословення Господнє на Вас!

Рим, вересень 1982.