ПРОМОВА ДО ЧЛЕНІВ КАПІТУЛИ ЧИНУ СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО

Високопреподобний Отче Протоархимандрите,

Високопреподобні Отці Капітули Ч.С.В.В.!

Спасибі Вам, що прийшли по своїх нарадах та виборі нових членів Капітули Чину Св. Василія Великого до Глави і Отця української католицької Церкви в Україні і на поселеннях сущої.

Глибока символіка криється у цих Ваших історичних відвідинах. Вона вказує на одність живучости і дії нашої Церкви в усіх її живих членах, вона, тая символіка, повинна вказувати і на одність у бажаннях, у творчих задумах і в цілості на єдиномисліє всіх нас, що трудимось для добра нашої Церкви. Хай ця Ваша візита має цю глибоку думку, яку так гарно для нас представив св. Павло, говорячи про вагу, значення і гідність кожного члена того живого і таїнственного організму, яким в Христова Церква, зокрема у відношенні членів до глави того організму.

Далі св. Павло каже, що коли один член того тіла терпить, з ним терпить ціле тіло. Знова, в нашім випадку, наша Церква терпить-страдає в Україні переслідування і пониження. Нам постійно треба відчувати той біль тут у вільному світі в усіх наших членах і молитвою та працею йти на поміч тій частині, що терпить той біль.

З оновленого тому 100 літ Чину ОО. Василіян вийшли великі Отці нашого монашого життя, між ними Слуга Божий Митрополит Андрей, який вказав нам усім, яким шляхом йти і служити своїй Церкві і Народові. Він бачив виразно той Павловий образ Церкви — Христового Тіла, живого таїнственного організму, в якому ніякий член не може усамостійнюватися, творити Церкву в Церкві, як це діється тепер в Україні в катакомбах і не може казати своїй Главі чи другому членові — «ти мені не потрібний»…

З тим святим образом Церкви у св. Павла продовжуйте Вашу працю для спасення душ, для добра нашої Церкви і на благо українського Народу, де він не находився б і де б не находились члени українського Чину св. Василія Великого.

Благословення Господне на Вас!

Рим