ПРОМОВА З НАГОДИ 50-ЛІТТЯ ЛЬВІВСЬКОЇ БОГОСЛОВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ

Мої Дорогі!

В неділю 6 жовтня 1929 року відбулось святочне відкриття Богословської Академії у Львові, тобто, за словами її основника Слуги Божого митрополита Андрея, основано — « високу школу католицької науки нашого восточного обряду як окрему правну особу... як найпевнішу підвалину духового відродження нашого Народу та приготування нашої святої Церкви до сповнення великої грядучої місії у Христовому винограднику на Українській Землі та серед народів Східної Европи, спрагнених Божої Правди ».

Мені — організаторові цієї Академії і її ректорові довелось тоді сказати таке: « Академія постала як конечність здійснення бодай частини нашого університету, постала як вислів повоєнного ідеалізму і старань над піднесенням рівня нашої богословської науки. Серед біди і нужди та повоєнного лихоліття думав дехто, що це марнотратна виставність, але днесь кожний пересвідчився, що коли раз не позволимо собі на такий люксус, будемо все мати тисячі неуків, а це далеко більша виставність і марнотратність. Академія має перетворити народний організм і в цей спосіб сторицею зверне всі жертви й видатки, яких вимагає її удержання ».

Ось слова сказані 50 літ тому. Ви свідки тих днів і учні тіві Академії прийшли тут, щоб згадати ці славні і великі дні трудів Ваших духовних батьків і Вас самих. 15 літ існування Академії дало доказ наших вдібнощів, нашої духовної сили і нашої вартости на Сході. Коли б не жорстока війна і нова окупація, наша Богословська Академія була б сьогодні одним з найважніших центрів богословського знання Сходу.

Та Бог хотів повести наші дороги іншими напрямами. У своїм Провидінню схотів Він в інший спосіб поставити віч-на-віч Схід із Заходом і в тім дивнім пляні не залишив нашої Академії в непамʼяті. Її верно переніс на чужину і то до центру християнства, де вона досягла своєї первісної мрії — стати університетом. Це завершення того великого діла і задуму, що його почав Слуга Божий митрополит Андрей.

Дякую Вам, що зʼїхались Ви з усіх усюдів, щоб згадати свою Альма Матер, щоб відмітити цю важну історичну дату в історії нашої Церкви і щоб з цим ювілеєм пригадати, що помимо неволі, помимо катакомбів та інших затій різних темних сил — наша Львівська Греко-католицька Богословська Академія живе новим життям і творчістю і, дай Боже, повернутись їй, у формі Українського Католицького Університету, на звільнену рідну землю і там стати, як казав я теж тому 50 літ, — « честю для Католицької Церкви на Україні, а геній українського народу принесе свою жертву ума Господеві ».

† Йосиф Патріярх і Кардинал