ПРОПОВІД Ь НА СВЯТІ СВЯТОГО АРХАНГЕЛА МИХАЇЛА
21 novembre 1973
Проповіді, промови
XIII
Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
Нинішнє свято архангела Михаїла — то світла памʼять його побіди над злими духами, які збунтувалися були проти Господа Бога. З Обʼявлення ми знаємо, і до того доходимо також нашим розумом, що Бог, то безмежне вічне, найзвершенніше Єство і ніколи не перестане існувати. Бог Отець, пізнаючи себе, бачить свою велич, безмежність, незкінченість і найзвершеніші свої прикмети і творить собі поняття себе самого, себто слово, « лоґос», ним є друга особа Божа, Бог-Син. Він має ту саму Божу суть, що Бог Отець і є тим самим Богом, але іншою особою. Отець і Син пізнаючи Себе, дишуть до Себе взаїмно любовʼю і нею є третя особа Божа — Бог Дух Святий. І так один Бог існує в трьох особах. Водночас — це є найвища Тайна віри в нашому житті, бо подібного твору, щоби одна річ існувала три рази, ми не маємо. Та внутрішнє життя Бога не закінчується цими двома актами, пізнання Себе і любови, але Пресвята Тройця сотворює духів, якими є ангели. Вони є істотами чисто духовими і їх кількість є незчислима, від найнижчих до найвищих ангелів. Яка велич і яка могутність мусіла бути найвищих ангелів, коли вони хотіли рівняти себе з Богом, своїм Творцем. І саме, багато з них збунтувались проти Бога, не хотячи признати Його своїм Господом.
Св. Архангел Михаїл виступив на чолі вірних ангелів проти бунтівників з кличем: « Хто може рівнятися з Богом, хто яко Бог», по-єврейське: « Мі-ха-ель». І він скинув їх до пекла, звідки вони виходять на світ і зводять людей до злого.
Коли ми так застановляємося над тим, то бачимо, що наша історія пронизана почитанням св. арх. Михаїла. Не лиш його імʼя є таке загальне серед нашого народу, але воно є чільним в історії і знаменним символом народу. Ікону св. арх. Михаїла уживали на стягах, передусім козаки, і під тими стягами йшли до бою.
Вже навіть Ісус Навин, якого ікону тут бачите на мозаїці, як провідника до Обіцяної Землі, до Палестини, як символу неба і ціли та щастя нашого життя, бачив св. арх. Михаїла в поході до Обіцяної Землі.
І довідавшись хто він є, впав йому до ніг і поклонився йому за його поміч в проводі. Та й нам, скільки то св. арх. Михаїл і ангели помагають в нашому житті. Загальне переконення є, що кожний має свого ангела-хоронителя, і так віримо ми. Може ми не звертаємо на це належної уваги, але так воно є. Та всетаки ми, як молимось про поміч добрих ангелів, так мусимо берегти себе й перед злими духами і їх спокусами, щоби не втягнули нас до гріха і нещасть. В Євангелії читаємо про них дуже часто, що вони під різними видами і при різних нагодах шкодять людям. Може, як сказано, ми не застановляємося скільки то нагод було, щоб попасти в гріх, і ми держались. Чия це заслуга? Є якийсь невидимий провід і невидима поміч від добрих духів і то безпосередньо. Їх посилає Господь в різних справах, як от до Тедеона, до Матері Божої з найвищим післанництвом для усього людства.
І тому нинішнє свято св. арх. Михаїла нехай буде піднесенням і скріпленням наших душ невидимою Його поміччю і св. ангелів починаючи від дитинства і дальше, так в часі подорожей, як і праць дома, в Україні, і на поселеннях. При тому і самим нам треба застановлятися куди ми зайшли, що нам грозить, які наші потреби? Ми не бездушні творіння! Тому наша путь мусить бути пряма, проста, щаслива і Божа, бо такою ведуть нас св. арх. Михаїл і ангели. Амінь.



