ПРОПОВІДЬ В ХРАМІ СВЯТИХ СЕРГІЯ І ВАКХА

В імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Такий літургічний закон, що при великих празниках, на другий день споминається інші — побічні — особи, які брали участь в акції свята у великому звеличанню Господа Бога. І так, після Богоявлення є Собор Івана Хрестителя, після Петра й Павла — собор дванадцяти апостолів, після Благовіщення — св. арх. Гавриїла. Так само й нині, по вчорашньому празнику Різдва Христового, збиралися всі вірні на Собор Пречистої Діви і св. Йосифа, який був дуже чинний у всіх діях і вчинках Божого Провидіння. Як бачите, мої Дорогі, в тих празниках зовсім слушно треба віддати честь, поклін і виявити свою побожність до тих осіб — і, в першу чергу, до Матері Божої. Вона в найсовершенніша і найсвятіша людина, яка ходила по цій землі. Бо Христос був Богом. Він мав людське тіло, людську душу — одначе Його природа була обнята невідлучно Другою Особою Божою. Тому Він був Богом.

Коли глянемо на Пречисту Діву Марію, Вона від свого народження, від свого Непорочного Зачаття, була охоронена від гріха. До неї, як до нікого другого говорив арх. Гавриіл: радуйся, Благодатная, ти повна ласки Божої. Радуйся дійсно, бо в тебе найчистіша душа, яка ніколи не підлягала і не була знеславлена гріхом чи навіть тінню гріха.До неї сказав ангел: щоб ти була весела, щоб ти була рада. Те саме ми чуємо й нині, та й те саме повинен сказати нашій душі ангел — радуйся!Щоб і твоя душа була чиста, несквернена, щоб вона була освячена і Сповіддю і Святим Причастям — бо то, власне, в найбільша участь в цьому Соборі. Собор — то значить зібрання. Впродовж віків наші вірні сходилися до церкви на другий день свят. Вони уважали це за вказаним, конечним і потрібним — та й так само ми продовжуємо тут тепер.

Коли ми глянемо на ту подію, то перше, що впадає в очі — це довірʼя до божого провидіння. В ночі приходить ангел до Йосифа і каже: вставай, вбирайся і утікай! — І куда? — Тобі покажуть дорогу. Йосиф встав, збирає все, що має і зі Святою Родиною йде. Яка непевність і великий страх: іти, не знати куди, ніччю, не знати хто там може бути — дальше, як минав небезпека від людей, то на пустині ти не маєш ані води, ані хліба — нічого. А мимо того, яке велике довірʼя і в Матері Божої і у св. Йосифа: зібралися, бо Боже Провидіння кличе. Так само і кожного з Вас Боже Провидіння веде і вказує дорогу. Треба мати то довірʼя, силу і надхніння, бо не раз найгірше буває — здається безвихідне — а все таки чуває над усім Боже Провидіння. Одночасно ми бачимо, яку велику дбайливість показали Пречиста Діва і св. Йосиф. Треба зібрати все, треба приготовити Дитину і осла та й втікати. Тому, зі своєї сторони людина повинна співдіяти й для господа бога зробити все, що в її силі — а решта, здатися на боже провидіння.

Св. Родина пробула якийсь час в Єгипці, кажуть, що в Каїро — і на тому місці стоїть сьогодні церква. Як подають за римським численням (від оснування Риму), Ірод помер 730 р. Св. Йосиф вертається, бо минула небезпека на Його життя — хоч міг Господь Бог умертвити Ірода в якийсь спосіб, щоб зник з лиця землі і не було б його звірства і ненависти до Ісуса Христа. А мимо того, при всіх умовинах, що лучаться і переплітаються, велика Божа Сила і Могучість залишає також і для природних сил свій біг і діяння! Свята Родина вернулася, але почувши, що панує Архилай, кревний Ірода, не осталася у Вифлеємі, де Христос народився, а перейшла до Назарету, щоб збулося пророцтво, що Він Назарянином назветься: на хресті висів напис — « Ісус Назарянин — Цар Юдейський ».

В нинішній Собор Пречистої Діви і св. Йосифа ми поручаємося тим двом найсвятішим людям на землі, та дай Боже, щоб кращі часи настали для нас і для нашого Народу, а передусім для нашої Церкви.Амінь.

В імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.