ПРОМОВА НА 38-МУ МІЖНАРОДНОМУ ЄВХАРИСТІЙНОМУ КОНГРЕСІ В БОМБЕЇ

Во ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Дорога Молоде!

1. XXVIII Міжнародний Евхаристійний Конґрес має за завдання високо піднести почитання Пресвятої Евхаристії серед усіх католиків, а через них і в усьому людстві, а одночас і дати назовні вислів поклону Христові Спасителеві в Пресвятій Евхаристії, пронятого сильною вірою в Його присутність. Тим разом він відбувається так величаво в Бомбею завдяки відомого у світі народу, і активності на церковному полі Його Еміненції Кардинала Кир Грація.

Цей Конґрес тим славніший, що в ньому бере участь перший раз в історії Евхаристійних Конґресів, сам Христовий Намісник, і Ви побачите його глибоку віру в Евхаристійного Христа, віру таку сильну і беззастережну, як у малої святої дитини. Не жаліє він труду, не боїться небезпек, щоби разом з нами віддати найглибший поклін і умолити Його благословення для безкраїх просторів Індії, для її народів з найстаршою культурою і бути вістуном мира серед небезпек війни. Нехай цей приклад скріпить Вашу віру в присутність невидимого Христа і Його всемогучу силу саме тут на Вашій славній, освяченій Апостолами землі, яка перша почула слово про Евхаристійну Жертву і присутність від Ап. Томи та одідичила найбільший скарб Церкви, Св. Літургію. А нині жде вона самого Намісника Христа і Голову Епископів-Наслідників Апостолів.

Що робить цей Конґрес таким могучим чинником в життю поодиноких людей і усього християнства? Ніщо іншого, як присутність під видами хліба і вина самого Христа, що стоїть в центрі усеї історії і нинішньої великої хвилини. А серед того, як колись в Капернаумі так і в Бомбею, той самий Христос кличе до нас: «хто їсть мов Тіло і пʼє мою Кров в мені перебуває і я в нім (Ів. 6,56). Хто їсть моє Тіло і пʼє мою Кров, той має життя вічне» (Ів. 6,54). А ті слова такі беззастережні і такі катеґоричні, що не полишають жадного сумніву, щодо своєї правдивости. «Якщо хочеш бути віруючим католиком і учнем Христа приймай Його Тіло і пий Його Кров». Коли, колись в Капернаумі почули ті слова Юдеї, сказали, «тверде це слово і хто може його слухати» (Ів. 6,60) і в висліді покинули Христа. А тоді спитав Христос і Апостолів чи вони хочуть також відійти. «А куди ж підемо — відповів в імені всіх св. Ап. Петро — бо в Тебе слова, які дають життя » (Ів. 6,68). А чому ж ми віримо і є переконані в правдивість тих слів? Бо говорить найправдивіший і наймогутніший Бог-Творець, в якого слова не можемо сумніватися.

Зі слів Христа слідув, що Пресвята Евхаристія дає найтіснішу злуку з Христом. Коли Ти, Брате і Сестро, приймаєш в себе вдома свого приятеля, ти би хотів прийняти його всім серцем, ти радий йому і даєш вислів своєї однозгідности з ним, готовости, помочі і потіхи. А коли приходить до тебе Христос, найсвятіший Бог-людина, сама святість, чи можеш ти його приймати в гріхах своєї душі? Як ти можеш глянути Йому в очі, коли твоя совість каже тобі, що ти вбив людину, оклеветав друга, зневажив Бога і святе місце, своїх батьків і старших, погряз в розпусті? Ти чуєш, що той самий Христос, як колись до евангельського молодця, кличе і до тебе коли ти складаєш руки до Св. Причастя: «не кради, не убий, шануй отця і матір, не чужолож і не свідчи ложно» (Лк. 18,20). Тобі твоя совість говорить, ти мусиш очистити свою душу у Св. Сповіді. «Хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за тіло і кров Господню, — остерігає св. Ап. Павло. — Хай, отже, випробовує себе самого і тоді їсть цей хліб і пʼє цю чашу. Бо той, хто їсть і пʼє, не розрізнючи Господнього тіла, суд собі їсть і пʼє. Ось чому у вас багато недужих та хворих, а чимало й умираючих» (1 Кор. 11, 27-30). Ти мимоволі збудиш акти любови Бога так як Христос любив свого Отця, ти згадаєш про покору, про прощення образи, про чистоту серця. Ти ж приступаєш до Того, Який не тільки проповідував святість, але і сам був святий: «будьте святі, як Отець ваш небесний святий є» (Мт. 5,48). Проникливим зором з усіх ікон і з-під видів хліба і вина глядить Він кожному в найбільші тайни серця і хоче з них усунути всяку тінь гріха та освятити своїм Причастям. Чи не збудиш і ти, Дорогий Молодче і Дорога Дівчино, охоту і постанову, щоби в своїх переконаннях і бажаннях якнайбільше уподібнитися до Христа. «Хто їсть мов Тіло і пʼє мою Кров в мені перебуває, а я в ньому». Значиться я є одно з Христом. Він оживлює мене, надихає своїми святими думками, бо матеріяльне тіло не помагає, але тільки дух животворить, « спірітус ест кві вівіфікат » і тому св. Ап. Павло каже: «не я живу, а живе в мені Христос» (Гал. 2,20).

2. «Хто їсть моє Тіло і пʼє мою Кров, той має життя вічне». Ви чуєте ті слова. Коли причащаєшся ти вже живеш життям вічним. А хто вам може сказати такі слова? Ані мати, що тебе породила і дала життя на короткий час, ані жоден цар і жодна держава не забезпечить тобі життя на віки, ані жоден мудрець не дасть тобі такої ради, ані лікар ліку, щоби ти не вмирав. Навіть, коли ти живеш в книгах і в памʼяті людей — це перемине і зникне. Тільки Христос був в силі сказати, і не тільки сказати, але і дати вічне життя, бо Він всемогучий Бог. І молодий і старий мусить вмирати і кожний хоче продовжувати своє життя за всяку ціну бодай на хвилину, а Христос каже: « будеш жити на віки і то найщасливішим життям ». А умовиною цього є залишити гріх, і хто покається та одержить розрішення, той вже живе життям вічним і тілом і душею. Він воскресне і буде жити вічно з тілом, бо Евхаристія дає йому цей завдаток нетлінности, як для душі святість. І тому «хто їсть моє Тіло і пʼє мою Кров, той має життя вічне».

3. Але скажете молоді, Браття і Сестри, кожного розум питав, як під видом хліба може бути присутній Христос і в кожній частині цілий Христос. У відповідь на те, спитаю я Вас, як той самий предмет такий тяжкий оттут, тратить свою тяжкість у стратосфері, і як казав один астронавт «я мусів держатися в кабіні, щоби не полетіти ». Тіло входить в орбіту притягання землі і набирає якоїсь нової сили і прикмети. Так і через слова Христа « це є мов Тіло» хліб перестає бути хлібом і стає Тілом Христа. Ви дальше спитаєте, якже ж це можливо, що би під кожною частиною і в кожній гостії був цілий Христос і помножував свою присутність в мільйони і міліярди разів? Як під малою частинкою може бути присутній в цілій своїй Божій величі і в постаті людській? Відповідаючи на Ваш запит, я спитаю Вас також, як це можливо, коли людина говорить і мільйони-мільйони людей чують усю його промову, а не частини слів? Кожний слухає і чує і то так, що нікому не перешкоджає, щоби він її також незменшену почув. А дальше спитаю я Вас, як маленьке око бачить величезні простори, міста і будівлі?

Не є це, вправді повна відповідь, бо таку дістанемо щойно в небі, а тут можемо лише порівнювати і аналогічно пояснювати. А на потвердження правдивости ми чуємо слова св. Ап. Павла, що Христос взяв хліб і сказав «це є моє Тіло і те, що мені передали передаю я Вам». І св. Кирило Єрусалимський поучує всіх, що, коли «ти приймаєш Св. Причастя, то це не звичайний хліб і вино, але Тіло і Кров Христа». Ви чули, а може і бачили каплі крови на ілитоні і на вівтарі в Больцені, Орвієто (Італія), яка спливала в гостії, коли молодий священик правив там Службу Божу і зачав сумніватися в присутність Христа. І св. Ігнатій Антіохійський говорить про християн, що вони, прийнявши Христове Тіло, почувають себе сильними, як льви в боротьбі з гріхом і щоденною злобою. І мільйони-мільйони і міліярди священиків і людей, що правлять Службу Божу і приступають до Св. Причастя впродовж 2 тисячі літ, чого ж ішли би вони надармо, як би не чули в собі сили Евхаристійного Христа. Власне те Евхаристійне покріплення ободрює нас в тій життевій боротьбі і робить нас неустрашими в жертві і посвяті для Христа за що маємо обіцяне життя вічне.