СЛОВО-ПОДЯКА З НАГОДИ 85-ЛІТТЯ

Високодостойні Гості! Дорогі Браття і Сестри!

Здається не багато мені лишається доповнити. Ті обширні й глибокі думки мене ще більше спонукують до зрозуміння самого себе! Колись наш Шашкевич говорив, як і Сократ раніше: « Пізнай себе — буде з Тебе »! То є найтяжча наука! І ніколи себе не можна вже так пізнати,щоб з того незглибимого душевного нутра вичерпати все знання!

Та коли б нині хотів я хоч одне слово сказати на закінчення, найперше, я б хотів висловити загальну радість з приводу існування цього Університету (УКУ). Він зосереджує український мозок тут на поселеннях. Дай Боже, щоби наш напрям дальше продовжувався! Є небезпека, що при таких нагодах, як 85-ліття, по висловах різних похвал і т.д., людина хотіла б « благоденствувати». Най Бог боронить! Ті 85 ліг історії Українського Народу повинні бути основою та імпульсом до дальшої праці. Ми є на добрій дорозі! Нераз буває тяжко, але, де нині й кому все добре? Буває різно. Так і в нашому житті. Отут, як зібрані стільки представників з найдальших країн, що вʼяжуть цілу Україну яка розсипана по цілій земській кулі, — ми творимо щось одне! А те одне, конкретно, це є наша Церква й наш Патріярхат!

На кінець, — мій зазив : Всі ті, що ще не зрозуміли; всім тим, кому видається, що справа не йде, — нехай вони переконаються вже раз-на-все, що в Патріярхаті є наша майбутність! Хай вони заперестануть свої опозиції, своїх критик, — бо вони до нічого не допровадять. Нехай не беруться думати, як не зробити, але нехай думають, як це зробити!Це є дві зовсім противні становища. І коли нині всі вже остаточно прийдуть до того зрозуміння — будьмо певні, що Церква і Нарід підуть сильно вперед і ми добʼємося свого. Треба просити Господа Бога благодаті й помочі, щоби дальше той імпульс, той розгін, який прийняв наш Український Нарід в тих 85-літтях, щоби він дальше, зі ще більшою силою, продовжувався і утверджувався!