БОГОСЛОВСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО І ЙОГО СТАТУТИ

1. У нашим національнім, культурнім життю домагається горожанства нова наукова інституція «Богословське Наукове Товариство». Повстало воно (як се звичайно буває в науковім світі) без великого гомону, серед тяжких злиднів, які переживає в сей момент наш нарід. Покликали його до життя нескучі потреби, які саме тепер даються найбільше діймаючо відчувати. В першій мірі — занепад богословського образування і богословської науки, яка лежить у нас у великій части облогом, а вигляди на приріст наукових сил малі. Наукова продукція загалом находиться сьогодні в дуже тяжких умовинах, а богословська в іще тяжчих. Не беручи на увагу матеріяльного боку, наше теперішнє, ненормальне життя звуживає за багато сил, передусім у духовенства, так що на наукову працю остається дуже мало. Наша нація в останнім десятиліттю переходить бурхливі, революційні хвилі. Різні, нераз дивоглядні погляди на суспільно-церковні питання нутрують в її нутрі, про апостольщання, штуку, патріярхат, відносини церкви до держави і т. д. — питання, які дотикають безпосередньо народній організм, і суспільність жадно почуває ту здорову думку фахових теольогів. В католицькій Церкві творять Українці між східними вірними найчисленнішу групу і їх завданням є також науковими працями ознайомити Захід зі Східною Церквою і її теольогією і таким чином в сім народів Вселенської Церкви забрати в науці слово та дати свідоцтво своїй культурної зрілости. До того часто трапляються, що поодинокі особи й інституції за границею відчувають потребу звернутися до нас за науковими, богословськими і загалом інформаціями в церковних справах, бажаючи засягнути їх з фахового джерела. Ось головно ті причини, що дали товчок до оснування в нас Богословського Наукового Товариства.

Та мимо всіх будучих думка, щи порадно о саме тепер, коли зі всіх усюдів лунає клич одного фронту, зробити сили і творити Товариство, якого програму далеко би можна містити в обсяг ділянки існуючих наших інституцій — Наукового Тов. ім. Шевченка, Національного Музею або й Товариства св. Павла? На перший погляд воно може і так здавалося би. Та коли приглядуємо пильніше, то приходиться до переконання, що це недоцільне і тяжке до переведення. Мета остатнього Товариства не є наукова, а радше становa. Дві інші наші інституції, які входять під увагу, мають свою ширшу програму і не були і не є в силі зарадити згаданим потребам. Не диво тому, що деякі члени «Наукового Тов. ім. Шевченка» і куратори «Національного Музею» заохочували до оснування «Бог. Н. Тов.». Саме ту прогалину, необроблене фаховими теольоґами поле богословської науки відчувають вони сильно при багатьох питаннях, головно з історії нашої церкви, літератури, права, археольоґії. До того без перестану три четвертини наших старинних памяток — це богословські твори і церковна культура. Самозрозуміло отже, що бажаючи їх всесторонно і належно оцінити, треба підійти до них з основним богословським образуванням.

Так отже Б. Н. Т. не тільки не входить в колізію зі згаданими Товариствами, але їх програми взаїмно себе доповнюють і щойно всі разом беруть в управу широкий загон цілої нашої культури.

Та тут іще одна неясність. Ціль Т-ва видається досить партикулярною. § 2 статуту каже, що Товариство має на меті: а) згуртувати в українськім народі наукові богословські сили, б) плекати богословські науки, в) дбати про вище образування духовенства. Чи не йде тут тільки про організацію священства? Ні, так воно не є. Вже зі сказаного слідно, що його діяльність тісно вяжеться з культурною працею в цілім нашим народі, але річ ясна, що Т-во гуртує біля себе і має на оці тих, яким дорога наша церковна культура, т. зн. в першій мірі духовенство, а опісля світських. Б. Н. Т. має отже всенародний характер.

Вкінці до сповнення наміченого завдання потрібне безумовно т-во, бо наукова праця видає тоді перепустім і лешне обільні овочі, коли б зорганізована. Це конечне якраз нині серед печатних труднощів, яких одиниця не в силі побороти. Лиш зорганізована праця може набрати розмаху і стати доцільною.

2. Хоч Б. Н. Т. мало ще відоме нашому загалові і недовго існує, то все таки має воно вже за собою деяку історію. Тому півтора року за ініціятивою і старанням о. д-ра Т. Галущинського ЧСВВ., ректора гр.-кат. Дух. Семинарії, відбувся у Львові зїзд професорів теольоґії трьох наших гр.-кат. дієцезій з метою подстайної виклади, наладити видавання богосл. часопису й оснування богосл. товариства. Його членами мали бути професори теольоґії. Одначе вскоре ця думка мусіла уступити другій, а саме обняти тих, що займаються безпосередньо або посередньо богословською наукою, хоч вони не вчать в семинаріях, а таких є в нас далеко більше. Цей факт ляг в основу статутів. Минув майже цілий рік, заки предложено ті статути, які справді затвердили духовні і шкільні власти. Перші конститууючі збори відбулися при участи прошеного відпоручника Митроп. Ординаріяту, декана українського богосл. виділу і 26 членів-основників зі всіх трьох дієцезій. Очевидно, поділяє не зіґнована нового Тов-а і прислала свого комісаря.

3. Внутрішня організація переведена на взір академій є слідуюча. Тому що Тов-о є наукове і католицьке, то стає зрозумілим, що від членів вимагається академічного образування і католицької віри, хоча Загальні Збори можуть на просьбу приняти кожну особу, яку уважатимуть за відповідну. Т-во складається 1) з членів звичайних, які платять вкладку (на 1924 — 1 дол-а і ¼ вписове), 2) членів кореспондентів і 3) дійсних членів секцій, які вибираються на наук. зборі за наукову діяльність. 4) Членів почесних іменують Заг. Збори за визнані заслуги для науки або Церкви. Члени 2) 3) 4) вільні від усіх оплат. Наукова діяльність ведеться в чотирьох секціях: біблійній, фільософично-догматичній, історично-правній і практично-богословській (педагог., катехитика, літурґіка, проповідництво).

Дальше членами можуть стати світські і духовні, української й іншої народности, що цікавляться нашою церквою, культурою і хочуть її спомагати морально або матеріяльно.

Товариством править Рада, яку творить 10 членів: 1) Голова Т-а, 2) 4 голови секцій, в яких найстарший членством (в разі рівности віком) повнить уряд заст. голови, 3) відпоручник Митрополичого Ординаріяту, 4) декан, зґл. відпоручник богосл. виділу, 5) секретар, 6) директор бібліотеки, 7) скарбник.

4. Круг діляння Т-ва дуже широкий. Що правда, по статуту може Б. Н. Т. удержувати і печатню, переплетню, книгарню, одначе покищо воно ставить собі за завдання зорганізувати наукові сили і піднести та оживити науковий рух. До осягнення цієї мети змагає воно двома дорогами: видаванням праць і збиранням бібліотеки. Заки Т-о формально існувало, виходив вже науковий тримісячник «Богословія» (стара наша назва на богословську науку) — в обмі 6 арк. (96 ст.), що промощував дорогу будучому Т-ву і по оснуванню Т-ва став його власністю.

«Богословія» поставила собі за завдання продовжувати богословську наукову працю наших предків, не тільки усвідомлювати собі старі здобутки церковної культури, але продовжати оригінальну творчу працю. (Та думка пробивається з артистичної обгортки, що представляє храм богословської науки в східнім стилі — з нашими старими мотивами, на горі сидить св. Іван Дамаскин зі своїм архітвором “Джерело пізнання”, як представник орієнтальної теольоґії і старий наш учитель). Крім строго наукових і реферуючих розвідок подає «Богословія» огляди й оцінки свої і чужої відносної літератури, важніші відомості з наукового світа, порушує менші питання зі всіх ділянок богословської науки. Для удержання звязи з заграницею печатає «Богословія» деякі праці по латинськи (з українських подає короткий латинський зміст). Важніші праці виходять осібними відбитками «Видання Богословії», в яких появився один випуск (J. Slipyj — De amore mutuo et reflexo in processione Spiritus Sancti explicanda), другий (о. Д-р Г. Костельник — Границі вселенної) приготовляється.

За один рік існування наш бог. тримісячник умів згуртувати біля себе поважне число співробітників, світських і духовних і здобути признання у своїх і чужих. Вже сьогодні стоїть Т-во через «Богословію» в обміні не тільки з українськими науковими часописами, але й австрійськими, еспанськими, голляндськими, бельґійськими, французькими, німецькими, італійськими, польськими, російськими, словінськими і хорватськими. Про ту лучність свідчать також списки книжок при кінці кожної «Богословії».

Крім наук. богосл. тримісячника розпочало Т-во печатати неперіодичні «Праці Бог. Наук. Т-ва», в яких намічено цілий ряд більших творів. І том п. а. « св. Йосафат » кінчиться печатати.

При тім Т-во задумує дати ряд популярних відчитів для ширшої публіки у Львові і інших містах, бо обсяг ділянь Т-ва по статуту обнимає цілу людську державу.

Другим дуже важним завданням Т-ва є зорганізувати прилюдну бібліотеку. В нас існує багато покутних богосл. книгозбірів, які спочивають у приватних руках, а які злучивши в одну цілість можна би видати до прилюдного вжитку і тим створити справді монументальне діло. (Дуже великий і незвичайно цінний книгозбір є в посіданню нашого Митрополита). При такій бібліотеці стане щойно наукова праця в обсязі нашої історії церкви, церк. мистецтва, біблійних книг, літурґіки, догматики, проповідництва і т. д. можливою і успішною. Що правда, з того поля великі скарби криють в собі Нац. Музей і Бібл. Н. Т-ва ім. Шевченка, але там не достає чужої богосл. літератури, котрої браки ізза казочих цін (на які пересічно заможна одиниця не є в силі спромогтися) даються у Львові дуже відчувати.

На Б. Н. Т-ві тяжить великий обовязок переглянути всі церкви і парохіяльні бібліотеки, в яких ще криються нераз великі цінности, заховані в воєннім лихоліттю, а які Т-во безумовно мусить стягнути і врятувати перед загиблю.

Бібліотека Т-ва числить тепер понад тисячу томів. Її завязком були даровані книжки Висв. оо. мітр. А. Бачинського, покійного преосв. Ізидора Долницького і рад. Стефановича. Крім цього вона постійно зростає присиланнями книжками для «Богословії», закупном і дарами, які подасться все до відома в «Богосл.» в ділянці «Б. Н. Т-во». Архів Т-ва має цінну рукописну Мінею з Теребовлі і ще кілька рукописів.

При бібліотеці існує читальня наукових богосл. часописів — чи не найдобірніша у Львові. Покищо Т-во в редакцією приміщується в Духов. Семинарії завдяки о. ректорові і теперішньому голові Т-ва д-рові Т. Галущинському ЧСВВ. На будуче це неможливе, бо Дух. Семинарія не має і для себе достаточного приміщення, а й програма Т-ва не може бути виповнена, як довго воно не буде мати свойого дому, де було би приміщення бібліотеці, редакції і адміністрації і кільком людям, охочим до наукової праці, на яких раменах спочивала б в головній мірі робота Т-ва.

Це безумовно вимагає вкладу великого капіталу, але вистане, як найшлося б в нашім народі двох, трьох визначних добродіїв, щоби Т-во стануло на сильних підвалинах і реальнім ґрунті. Пригадаймо собі тільки для скріплення в віри, з яких малих засновків повстало наше многозаслужене Наук. Т-во ім. Ш. — Маймо надію, що й нове Т-во, поборовши ті труднощі, протистіть дорогу і стане предтечою нашої «Богословської Академії», про якій оснування вже від ряду літ леліє гадку — наш Митрополит.

Тоді і богосл. наука і наша церква загалом, якими все дорожив наш нарід не занепаде, але буде цвісти і розвивати свій благодатний вплив і стане немучим вкладом в нашу національну культуру. Високосвічене духовенство, яке тут передусім покликане, принесе тільки честь нашому народові і в тяжких його хвилях все буде могутно підоймлюю і непереможним заборолом проти затій темних сил.

Науковою культурною працею ми кладемо чи не найсильніші (під цю хвилю) підвалини нашому національному і державному життю.

СТАТУТИ

І. НАЗВА, ЦІЛЬ І ОБСЯГ ДІЛАНЬ ТОВАРИСТВА

§ 1. Товариство називається «Богословське Наукове Товариство» і має свій осідок у місті Львові. Йому прислугують всі права юридичної особи.

§ 2. Товариство має на меті:

а) згуртувати в українськім народі наукові богословські сили;

б) плекати богословську науку;

в) дбати про вище богословське образування Духовенства.

§ 3. Середниками до цієї ціли є:

а) наукові досліди у всіх ділянках богословського знання;

б) видавання наукових богословських праць;

в) наукові богословські зїзди, відчити, дискусії й ведення науково-богословських семінарів;

г) піддержування зносин зі своїми і чужими Академіями й Науковими Товариствами;

ґ) удержування архіву, бібліотеки і читальні наукових часописів;

д) спомагання вчених (катол.) богословів;

е) удержування друкарні, книгарні, літографії й переплетні.

§ 4. Обсяг діляння Товариства розтягається на державу польську.

§ 5. Свої праці видає Товариство українською мовою, яка є урядовою мовою Товариства, а коли заходить потреба, то й іншою, з тим однак, щоби бодай річкочасно був переповіджений і випечатаний зміст твору по українськи.

§ 6. Майно Товариства становлять:

а) вписове і членські вкладки;

б) книгозбір і інвентар;

в) видання Товариства;

г) підприємства Товариства, доходи з відчитів;

ґ) запомоги, добровільні датки й записи.

ІІ. ЧЛЕНИ

§ 7. Товариство складається з членів:

а) почесних;

б) дійсних членів секцій;

в) членів кореспондентів секцій;

г) звичайних.

§ 8. Звичайним членом Товариства може бути кожний католик з вищим образуванням і кожна католицька культурна інституція (в краю і заграницею), які цікавляться богословською наукою і в яких на поручення 5 членів прийме Рада Товариства. Щодо інших кандидатів рішають Загальні Збори Товариства.

§ 9. Членом кореспондентом секції може бути той, кого за письменську працю в обсязі богословських наук на предложення секції іменують Наукові Збори всіх дійсних членів Товариства на Святчнім Засіданню абсолютною більшістю голосів.

§ 10. Дійсний член секції може бути той, кого за визначну наукову, богословську працю, передусім за участь у виданнях Товариства, іменують на предложення секції Наукові Збори всіх дійсних членів секції Товариства абсолютною більшістю голосів.

§ 11. Членом почесним стає той, кого за визначні заслуги для богословської науки або для розвою Товариства, або для католицької Церкви загалом іменують на предложення Ради Товариства Загальні Збори.

§ 12. Права звичайних членів є:

а) бувати, голосувати, ставити внесення і запити на Загальних Зборах;

б) вибирати й бути вибраними до Ради Товариства (крім Голови і Місто-голови) і до контрольної комісії;

в) бувати як гість на засіданнях секцій і користати з архіву, бібліотеки та читальні Товариства;

г) вкладати перед Зборами в книги Товариства;

ґ) діставати даром періодичні видання Товариства.

§ 13. Член кореспондент секції має:

а) всі права звичайних членів. Крім того йому прислугує:

б) за знижкою 25% опусту діставати всі видання Товариства;

в) бувати на засіданнях відповідної секції, брати участь у дискусії з голосом дорадчим;

г) бути вільним від вкладок.

§ 14. Дійсним членам секцій прислугують отсі права:

а) всі права членів звичайних і кореспондентів;

б) крім цього даром побірати на бажання всі видання Товариства;

в) бути вибраним за Голову і Місто голову Товариства;

г) брати участь з рішаючим голосом у засіданнях своїх секцій і на Святчнім Засіданню.

§ 15. Члени почесні мають всі права дійсних членів крім вибору за Голову і Місто-голову Товариства.

§ 16. Члени виконують всі свої права особисто, інституції через письменно уповажнених відпоручників. Члени живучі поза Львовом можуть голосувати через письменно уповажненого члена Товариства. При тім мають повідомити про це осібним письмом Раду Товариства.

§ 17. Обовязком членів є дбати про піднесення і розвій Товариства та підчинятися його постановам і порядкам.

§ 18. Члени тратять права через:

а) смерть;

б) добровільне виступлення, себто коли член повідомить письменно або устно Раду Товариства, або коли член упімнаний через два роки не заплатив вкладки;

в) через виключення Радою. Виключеним однак прислугує право відклику до Загальних Зборів.

ІІІ. СЕКЦІЇ

§ 19. Наукова діяльність Товариства ведеться в чотирьох секціях:

біблійній;

фільософично-догматичній;

історично-правничій;

практично-богословській.

§ 20. Секцією і секційними засіданнями проводить голова, місто-голова і секретар секції. Всі вони вибираються абсолютною більшістю голосів дійсних членів секції на протяг одного року.

§ 21. Засідання секцій відбуваються після потреби, щонайменше раз на два місяці. До них належить:

а) вибір виділу секції, при якім рішаючий голос мають тільки дійсні члени;

б) дискусії над науковими працями, предложеними членами або нечленами, і рішення щодо їх печатання з огляду на наукову вартість;

в) виготування внесень до Ради й Загальних Зборів;

г) предкладання кандидатів на дійсних членів секцій і кореспондентів у приявности щонайменче 2/3 всіх членів відповідної секції.

§ 22. Секція може засилати гадки в другій секції, або запрошувати членів з іншої секції до своїх нарад з рішаючим голосом.

IV. УПРАВА ТОВАРИСТВА

§ 23. Товариством проводить Рада, в якої склад входить 10 членів:

голова Товариства;

4 Голови секцій, з яких один по старшині членства повнить уряд Місто-голови Товариства;

Генеральний секретар;

відпоручник Митрополичого Ординаріяту;

декан зґл. відпоручник Укр. богословського Виділу;

директор бібліотеки Товариства;

скарбник Товариства.

§ 24. Обсяг діляння Ради:

вона дбає провід науковому життю Товариства;

полагоджує всі біжучі справи Товариства через виконуючі органи;

веде нагляд над добром Товариства і наставляє урядників. Рішає про купна і продажі;

приймає членів звичайних і предкладає Загальним Зборам до іменування членів почесних;

вибирає редакторів;

одобрює правильники в Товаристві (бібліотеки читальні і т. п.);

уділяє запомоги, премії, стипендії, платні і т. д.);

установляє порядок і день Загальних Зборів і повідомляє про них у дневниках 14 днів перед днем скликання і в тим часі виставляє книги Товариства в салі засідань.

§ 25. Засідання Ради відбуваються щомісяця, а найменше 4 рази до року. Рішення западають більшістю голосів у приявности найменше 6 членів.

§ 26. Голова (зґл. містоголова) і Генеральний секретар заступають Товариство на зовні і підписують всі рішення й грамоти видані Товариством.

§ 27. Головою може бути тільки дійсний член секції Товариства. Його вибирають Загальні Збори на протяг одного року, а затверджує Митрополит Галицький зґл. його заступник.

Голова проводить засіданням Ради і дбає про права Товариства і виповнювання ухвал.

§ 28. Містоголовою Товариства стає один з 4-ох Голов секцій найстарший щодо членства. В разі рівности літ членства рішає вік. Містоголова заступає Голову на случай його перешкоди.

§ 29. Генеральний секретар скликує за згодою Голови Раду, укладає порядок засідань Ради, веде протоколи, переховує печатки, виготовлює грамоти і письма, випрацьовує звіти в діяльности Товариства.

§ 30. Директор бібліотеки Товариства завідує цілим книгозбором Товариства.

§ 31. Скарбник веде касу Товариства, збирає вплати і вписове та жертви на Товариство.

§ 32. Контрольна Комісія складається з трьох членів, вибраних Загальними Зборами. Вона вглядає в матеріяльний заряд Товариства і, провірює ціле діловодство і вносить обсолюторію Раді на Загальних Зборах.

V. ЗБОРИ ТОВАРИСТВА

§ 33. Загальні Збори є найвищою інстанцією в Товаристві. Вони відбуваються щороку по великих феріях по попереднім (14 деннім) заповідженню в українських дневниках.

§ 34. До важности ухвал Загальних Зборів конечна є приявність абсолютної більшости членів Товариства. Коли не явилася б конечна скількість членів, то Збори отворяються одну годину пізніше, і ухвали приявних членів (без огляду на число) стають правосильними. Рішення западають більшістю голосів. Тільки при зміні статута і розвязання Товариства потрібна є 2/3 часть голосів приявних членів.

§ 35. Загальні Збори відбуваються під проводом вибраного предсідника. Вони:

приймають до відома звіт Ради і дають їй обсолюторію на внесення Контрольної Комісії в господарських справах Товариства;

вибирають Голову Товариства (зпоміж дійсних членів), Генерального секретаря, скарбника, директора бібліотеки і Контрольну Комісію;

приймають внесення і запити;

рішають про розвязання Товариства;

назначують що року вкладку і вписове;

іменують на внесення Ради почесних членів.

§ 36. Коли заходить потреба або як цього зажадає письменно бодай 20 членів, Рада скликує Надзвичайні Збори всіх членів і то в протягу одного місяця від дня одержаної петиції. Про день Зборів повідомляється 7 днів наперед в українських дневниках, не виготовляючи однак звіту з діяльности.

§ 37. Спори між членами ізза справ Товариства рішає мировий суд, який вибирають собі спорячі сторони. Судді вибирають суперарбітра. Рішення мирового суду остає без відклику.

§ 38. Всі голосування відбуваються тайно, тільки на виразне бажання більшости членів явно. На случай рівности голосів при тайнім голосуванню рішає жереб, при явнім голос Голови зп. Предсідника числиться подвійно.

§ 39. Щорічно в зимі або на весні по Загальних Зборах Товариства відбувається Святчне Засідання Наукового Збору при запрошених властях духовних і представниках наукових і культурних Товариств. Програма його слідуюча:

вступна промова Голови;

відчит члена одної зі секції по черзі;

вибір дійсних членів і подання до відома почесних членів;

звіт Генерального Секретаря з наукової діяльности з загальним начерком господарки Товариства;

внесення і запити в обсягу наукової діяльности.

VI. РОЗВЯЗАННЯ ТОВАРИСТВА

§ 40. На випадок, як Товариство перестало би існувати, не рішивши щодо свого майна, тоді воно переходить під заряд греко-катол. Митрополичого Ординаріяту у Львові з тим однак, щоби, як тільки отвориться Товариство з подібною ціллю, передано йому майно Товариства.

VII. ПЕРЕХОДОВА ПОСТАНОВА

§ 41. Підписані основники обовязуються урухомити «Б. Н. Товариство» то є скликати перші конститууючі Збори і вибрати передовсім в сім статуті Управу по упливі 28 днів від внесення подання про затвердження статута, якщо до цієї пори не наспіє відмовна відповідь.

Статути затвердили:

Гр.-кат. Митроп. Ординаріят у Львові дня 8 грудня 1923. Ч. 49/0

Воєвідство у Львові рескриптом з 21. XI. 1923. Ч. 20702—23/ I—3