ПРОМОВА НА СВЯТО ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО

Ісус Христос напередодні своїх страстей і воскресення лишив нам усім глибокі слова: « Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш ніж мені страждати » (Лк. 22,15). Тими словами, які попередили установлення Пресвятої Евхаристії, наш Господь неначе встановляє і великий, найбільший празник свого Воскресення. Він бажав його, Він його своєю смертю і воскресенням перший сам відбув, щоб ми повіки цю подію нашого спасення згадували і рік-річно повторяли. Пасхальною вечерею Христос лишає себе самого нам і лишає спомин свого воскресення. То і є велике значення нашого українського звичаю благословення і споживання великодніх брашен. Вони лучать нас із прообразами Христової спасенної для нас смерти в Старім Завіті, вони символізують Його смерть і воскресення і в цій символіці є теж стільки рідного нашого українського в обрядах і звичаях. Христос бажав спожити свою памʼятну пасху і ми сповняємо Його бажання нашими святкуваннями на Його честь і славу. З тією святою думкою приступім до тієї святої великодньої трапези, що нею в символічний спосіб возвіщаємо Його за нас смерть і воскресення.

Христос Воскрес!

Рим, 25.4.1981