ВСТУПНЕ СЛОВО ДО ЗБІРКИ ПОСЛАН Ь МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО
25 березня 1983 р.
Проповіді, промови
XIV
Видаємо старанням Постулятора Беатифікації Слуги Божого Митрополита Андрея ось цей черговий том послань, писань, поучень і наук цього Велетня нашої Церкви і Народу першої половини ХХ-сто-річчя. Робимо це з двома важними цілями.
Найперше - щоб слово і науки Митрополита Андрея, а з ними 1 його дух, не замовкали між нами. Митрополит Андрей проповідує дальше своїми писаннями. Його науки і поучення такі многогранні і так охоплюють усі справи нашого духовного і національного життя, наші недостачі і хиби, наші потреби і вимоги, що його слово остає далі живим і будуючим. Він говорив, вчив і писав, справді як Добрий Пастир, що знав своїх овець, а вони пізнали його по голосі (Ів.10,16).
Його слова основані на словах життя вічного, які не переминають ніколи, як і Христос наш Вчитель - вчора і нині той самий (Євр. 13,8).
Аж дивно стає, коли перечитувати деякі його писання писані тому пів сторіччя і більше, і бачити, які вони живі, свіжі, актуальні сьогодні для священиків-душпастирів, молоді, наших діячів, хворих, робітників, інтеліґенції. В тім і сила слів і поучень Митрополита Андрея. Деякі з них навіть випереджують його часи і далекозоро бачать хід Церкви у її апостольській-пасторальній праці. До таких справ належать його думки про єдність Церкви і наше відношення до наших братів в Христі, з якими ми не є при спільній Христовій трапезі, що звемо сьогодні екуменічним рухом.
Окрему увагу треба б звернути на послання Митрополита до священиків. З якою дбайливістю він їх виховує, напоминає, вчить, щоб вони гідно сповняли свою велику службу і високо цінили Христове покликання. В ті часи наша богословська й аскетична література була скромна, ми не мали доволі пасторальних посібників, які помагали б священикам у шуканні доріг у їхній праці. Не мали можливості Мировулят робить це пильно свозий послання почуття відповиденно в з них бачимо його батьківську дбайливість і почуття відповідальности за духовий стан і пасторальний вишкіл своїх священиків. Його поучення для них, напімнення, вказівки і поради важні і корисні й досі. Заохочую наших священиків читати його слова і прислухуватись до них як до слів великого духовного Батька.
Друга ціль видань творів Митрополита повʼязана з його беатифікаційним процесом, тобто нашими стараннями про проголошення його в Церкві блаженним, або як це кажемо в молитві: "прославити його на святих престолах тут на землі". Християнський світ, а ми в першу чергу, маємо бути переконані, що Митрополит був святим Божим знаряддям, вірним окличником і апостолом Христовим. Це можемо бачити з його праці, його молитви і з його слів, якими провадив і виховував свою паству. Пізнавши його шляхотного духа, наша молитва за його прославу буде сильнішою, щоденною і ми з вірою будемо про те просити і других заохочувати, зможемо і чужинців познайомити з великим Пастирем нашої Церкви, яка стоїть з його духа печаттю на Сході Европи і зводить нерівний бій з духом темряви, власне, наукою і словами Митрополита. З його словами і надіями наша Україна гоується і до 1000-ліття свого охрещення, яке предвозвістив їй на київських горах апостол Андрей. Читаймо і пізнаваймо слова Митрополита і молімся за його прославу. Нехай це видання стне нам в тому благословенною поміччю.
Дано в Римі при патріяршому соборі Святої Софії
на початку Святого Ювілейного Року Спасення 1983.



