ЗВІТ ПРИ УКРАЇНСЬКОМУ КАТОЛИЦЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ЗА 1972-73 АКАДЕМІЧНИЙ РІК

Оцей Академічний Рік пройшов, слава Богу, зовсім правильно. Він був відкритий богослуженням і звітом за 1971/72 рік. В ньому проведено кілька номінацій професорів, про що буде бесіда на свойому місці.

Слухачів було 25.

Поважно збільшився стан Бібліотеки і Музею.

Бібліотека начислює нині 20.000. Нею займався о. Рафаїл — Студит, а працювали д-р Анна Бойцун, ігумена студиток Дарія. Великих, кілька тисяч томів дарував о. Візит. Миколай Вояковський — 5.000, Кир Іван Прашко, о. мітрат Богдан Липський і інші.

Для Музею великі заслуги положила п. дир. Павликовська, інж. Стефанія Пушкар, пані Мазур. Великі дари Морова, Гніздовського, Гарасовського і інших.

Передусім четвертий вакаційний курс вже дав деякі конкретніші напрямні. Приїхали професори, як опісля зазначено.

АКАДЕМІЧНІ ВАКАЦІЙНІ КУРСИ 1970-1973 РР.

Велике оживлення Університету внесли академічні, вакаційні курси, що почалися 1970 р., 25-ого травня. Вони були уряджені за прикладом і на зразок таких курсів на інших університетах. В нас, викликали їх ще своєрідні потреби на поселеннях і на Україні. Спочатку учасників було двадцять кілька, а вже на закриттю курсу 1972 р. було 75. Це свідчить, що вони викликані реальними потребами і, що мають перед собою майбутнь.

Університет, це могутній чинник культури й цивілізації народу, тому то заслуговує він на окрему увагу в його діянню і розвою. Зокрема католицькі університети є запорукою впливу Церкви на життя народу.

Звичайно є вони iuris pontificii хоч є в Америці державні католицькі університети, а також патріяршого права. Саме наш університет належить до останніх оснований і ведений Верховним Архиєпископом. В напрямі правної приналежности в католицьких університетах велися живі дебати і нині вони не ще покінчені. Одно є певне, що католицькі університети помагають Церкві влити євангельську силу в душу людської, зокрема християнської спільноти. Наші часи, більше як минулі, вимагають наукового обґрунтування прав віри. Навіть до добробуту не дійде, як казав Сл.Б. митр. Андрей, неосвічена людина, а навіть може втратити те, що ма. Вона здобуває собі значення серед культурних народів та й примушує їх з нею числитися. От і в тому вага Українського Католицького Університету.

Ще одна велика і многоважна ціха католицького університету, що він розвивав не лише розум, але плекає волю і характер людини, якого так треба і якого так бракує людству.

Світські університети стараються розвивати розум, але не плекають характерів. Переважає висока техніка і винахід машин, яка не дбає про чесність людини.

Заслуга Церкви велика на тому полі, почавши від перших часів християнства в Олександрії й Антіохії були високі школи. Карло Великий, схолястики і новіші часи, це непереривний ланцюг вдержання університетів. Нинішні католицькі університетські конґреси стараються якраз надати католицьким університетам скоординовасти, розмаху, сили і правильности в розвою. Ось і в тому вага нашого університету.

Оцим звітом ми закінчуємо перше десятиліття існування Українського Католицького Університету. Вправді, за короткий це час на якийсь ювілей, як то в нас люблять це робити, і на якийсь дальший історичний погляд, та все таки десять літ установи в науковому житті заслуговує на те, щоби спокійно відмітити цю дату і глянути поза себе та й спитати про успіхи, вдачі і невдачі. Нехай про це судять інші! Ми можемо, одначе, безсторонно ствердити одно, а саме, що ми проіснували десять літ не маючи ані сотика готівки на початоку, не заломилися, навіть мимо всіх неприхильностей, не то чужих ворогів, але своїх, і то з боку духовників і духовної влади. Навпаки, ми навіть піднесли Духовну нашу Львівську Семінарію і зі забуття Студитів і Богословське Наукове Товариство. Ми можемо ще з чистою совістю ствердити, що ми не животіли надармо, « не всу трудихся», як казав св. Павло, але навпаки принесли користь і для Народу і для Церкви та зробили поважний вклад в українську науку і загалом в українську культуру.

Десять літ орґанізації наукових сил і професорського збору в числі 50 членів на поселеннях; десять літ збирання слухачів, 24 семестри викладів, звиж 100 томів наукових праць, хоч не всі видані, під фірмою Університету, між ними незаперечні архитвори як Митр. Андрея « Монумента », проф. Чубатого Історія Церкви, проф. Соневицького — Грецька література й інші, над якими жоден учений не перейде до денного порядку в майбутньому. Відтак обмін з всесвітніми бібліотеками, Академіями Наук і Університетами та іншими установами, піднесли престіж У.К.У. А до того свій прегарний дім У.К.У., велика 25-тисячна бібліотека з тисячами українських унікатів, два музеї, мистецтва і природничих наук, архів, а з тим і чудовий храм Св. Софії; — оце великий доробок з яким вибирається У.К.У. в друге десятиліття; Основання « Громади Св. Духа», яка має завдання плекати науку — має велике значення. На Тебе Господи уповаю і в Твої руки кладу Українську Науку.