ЛИСТ ДО ПРОФЕСОРА РОМАНА ЗАВАДОВИЧА, ЧИКАГО

Слава Ісусу Христу!

Ватикан, дня 18 грудня 1983

Високоповажаний Пане Професоре!

« Подвигом добрим подвизався Ти » — такими словами оспівує Свята Церква своїх великих мужів, які посвятили своє життя Богові й своєму народові.

Сьогодні — у світле Ваше вісімдесятиліття — можна примінити ці слова Церкви до пройденого Вами життєвого шляху.

Мали Ви щастя, Високоповажаний Пане Професор і Достойний Ювіляте, родитися на нашій рідній Україні й черпати від неї всі благодаті, силу і красу. Через цю нашу рідну землю Ви полюбили Бога і свою Церкву. Ви стали оспівувачем українського села, того простого але великого свідка нашої духовної й національної ідентичности. Ви зрозуміли, що майбутність Українського Народу залежить від її молоді, так що своїми віршами, повістями чи казками Ви їй лишили свою найкращу творчість, навчаючи її вірности Богові й Україні.

Сьогодні у Ваше вісімдесятиліття Ви можете зі св.Павлом сміло повторити його слова: « Я змагався добрим змагом, скінчив біг, віру зберіг » (ІІ Тим. 4,7).

Нехай ця свідомість сповненого обовʼязку перед історією свого Народу буде тим благословенням Божим з висот, що скріплятиме Вас на дальшій дорозі життя у праці й відданості на славу Бога, Церкви і України.

Многих і Благих Літ!

Благословення Господнє на Тя!