ЛИСТ ДО АРХИЄПИСКОПА-МИТРОПОЛИТА СТЕФАНА СУЛИКА В М. ФІЛАДЕЛЬФІЯ, США

Христос Воскрес!

Ватикан, дня 4 червня 1983

Ваше Високопреосвященство!

Радіє наша Церква і весь наш Нарід, що найстарше наше поселення в світі на вільній і багатій американській землі відзначує двадцять пʼять ліття існування своєї митрополії. Це велика і радісна подія, бо пригадує нам про те найвище ієрархічне завершення в Помісній Церкві для якоїсь її великої частини вірних. Та за тією подією самого ієрархічного завершення криється глибший історичний зміст: це завершення і церковного, і національного організованого життя наших поселенців, що прибули до Америки в пошукуванні кращих можливостей для життя,вказує на велику віру тих прадідів наших, на їхнє привʼязання до свобі Церкви і Народу, на любов до свого святого обряду і на велику їхню відпорність на всякі зовнішні впливи, серед яких вони опинились. Цим їхнім прикметам душі української ми завдячуємо цю подію створення Митрополії в Америці — другої поза межами українських земель.

Коли дякуємо сьогодні прещедрому Богові за всі благословення і небесну поміч для нас, згадаймо тих великих Батьків наших, що на їхній вірі, надії і любові ми виросли і закріпились. Іхніми молитвами, чеснотами і вірністю своїй Церкві ми є тим, чим ми є. Нашим звʼязком з матірною митрополією Києва-Галича ми живемо, існуємо, діємо і стались свідками нашої віри і нашої Церкви у світі. Без того звʼязку ми були б деревиною відтятою від кореня і пересадженою на чужім ґрунті, і як це в природі буває з такою деревиною, ми добре знаємо, бо як каже св. Павло « коли святий корінь, то святе і галуззя. Коли ж деякі з галузок відламалися, а ти бувши оливною дичкою, защеплений був між них і став співучасником кореня та оливкового соку, не хвалися перед галуззям. А коли хвалишся, знай, що не ти носиш корінь, а корінь тебе »(Рим. 11,16-18).

Згадаймо передусім в цю щасливу хвилину великого митрополита Слугу Божого Андрея, який, як добрий огородник дбав, журився і молився про наших поселенців в Америці і пильно подбав, щоб його нарід не розплився в чужім морю. Він став во главу угла нашої Митрополії в Америці. Згадаймо наших ревних священиків, монахів, монахинь і мирян, що натрудились своєю працею і цілим своїм життям, щоби нинішний наш день був нашою радістю і славою.

Благословення Господнє на Вас!