ПОСЛАННЯ ДО ІЄРАРХІЇ ПОМІСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
15 лютого 1978 р.
Пастирські послання
IX
До Високопреосвященних Митрополитів Преосвященних Єпископів і Екзархів Української Католицької Церкви
Мир Вам і Благословення у Господі!
Високопреосвященні і Преосвященні Владики!
Одною з благодатей, якою ми радіємо з приводу з’єдинення з Римським Апостольським Престолом, є постанови Вселенських Соборів, що їх скликає Римський Архиєрей. Зокрема останній, Другий Ватиканський Вселенський Собор, який визнав нашій Церкві давні права на помісність і патріяршу гідність, видав чимало корисних постанов, які слід упровадити в життя. Між цими постановами і, на підставі їх видаваними, післясоборовими декретами, дуже поважними, наполегливими та необхідними в сьогоднішніх умовах життя Христової Церкви є ті, які стосуються церковного управління. Сюди належать декрети, якими доручається єпископам, щоб вони установили, кожний у своїй єпархії, Пресвітерську та Пасторальну Ради: «Christus Dominus» - ч. 27. «Presbyterorum ordinis» - ч. 7.
Єпископи інших помісних Церков вже виконали бажання, доручення і напрямні, які стосуються утворення цих двох органів єпархіального управління, з'ясовані в Motu Proprio Папи Павла VI «Ecclesiae Sacrae» з дня 6-го серпня 1966 р.
На підставі звідомлень та порад з єпископських кіл. як також запитань та думок зі сторони священиків і мирян, пригадую Вам ці постанови, бо прийшов уже час. щоб їх перевести в життя. Тому заря- джую і доручаю Вам установити в кожній єпархії та екзархії ці два дорадчі органи.
При цій нагоді хочу звернути Вашу увагу на те, що оба ці органи мають далекі й глибокі коріння в історії нашої Церкви та відповідають східно-християнському розумінню природи Церкви і її церковного управління. Рада Пресвітерів наскрізь відповідає традиції нашої Церкви. Єпископи Києво-Галицької Митрополії завжди управляли своїми єпархіями за поміччю консисторій. в яких збір крилошан становив тільки частину членів. Норми, видані Вселенським Собором, поширили членство і завдання Пресвітерської Ради, залишаючи при цьому єпархіальному єпископові останню відповідальність і право виносити рішення.
Пасторальна Рада є органом, в якому мирянам дається можливість брати участь у пасторальній праці своєї Церкви, побіч духовенства і монашества, чи то в парохії, чи то в єпархії. І знову ж тут треба сказати, що установа Пасторальних Рад відновлює традицію нашої Церкви, в якій миряни впродовж століть зігравали дійову ролю в розвитку релігійного життя, праці на соціальному полі й обороні нашої Церкви.
Тому кличу Вас, Висопреосвященні Браття в єпископському служінню, чим скоріше і без зволікання ввести в життя постанови Вселенського Собору, згідно із стосовними Декретами, керуючися при цьому благоразумієм і маючи на увазі добро та спасенна душ повіреного Вашому пастирському служінню Христового стада. А Вас духовників, монаші чини і згромадження, та вас усіх, дорогі вірні сини і дочки Української Католицької Церкви, закликаю на основі тих постанов, включитися в життя своєї Церкви і розбудувати його для внутрішнього оновлення і спасенного росту нашої Церкви у всіх країнах, де живуть її вірні.
Благословення Господнє на Вас!
Дано в Римі при Патріяршому Соборі Святої Софії у празник Стрітення ГНІХ 2/15 лютого 1978 р.Б.



