top of page

ПОСЛАННЯ З НАГОДИ СВЯТА ЄДНОСТИ В ТОРОНТІ

14 липня 1970 р.
Пастирські послання
IX

Високопреосвященним Владикам, Митрополитам, Архиєпископам, духовенству, монахам і монахиням, всім вірним на Святі Єдности Церкви і Народу в Торонті

Мир і благословення!

Піднята їх Пресвященством Кир Ісидором думка і переведення в життя Свята Єдности Церкви і Народу належить, без сумніву, до найвищих і найвеличавіших в нашому повоєнному житті. «Да всі єдино будуть — щоб усі були одно» (Йоан 17,11.21) — це найважніший Заповіт Христа дня внутрішньої організації Церкви. І коли Христос, при кінці свого життя, так горячо молився за ту єдність, тому, і то безсумнівно, у ній міститься і єдність поодиноких народів, в тому й українського, бо не може з’єднатися цілість, коли частини роз’єднані. Ми не зможемо нічого вчинити і перевести в життя, якщо не будемо тісно злучені з собою як нарід і переняті тою самою свідомістю і тою самою волею діяння!

Та, як нарід, ми не можемо бути з’єдинені, якщо не з’єднана наша Церква. Слава Богу, всі українці на цілій кулі земській зрозуміли вже це і перенялися цею основною свідомістю. Ми творимо, де б ми не були, один нарід, живемо, дорожимо й дрожимо всіма його успіхами і невдачами, ми всі задивлені у його майбутнє і переняті його будучим. Церква є найвищою і найміцнішою творчою і діючою силою! Водночас вона є завершенням його змагань. Вона єдина є спосібна обєднати всіх, бо вона стоїть понад партіями, громадами й установами. Цього не може вчинити жодне правительство і жодна партія! Церква — це Божа установа, — не людська, — і тому звідтам її Божа сила. Під своїми крилами вона обєднує всіх і завжди піддержує найвищий чинник в житті — його духа, його перевагу над матерією. Та й не тільки природного духа, але й надприродний стан людини, — її покликання до вічного життя. А воно мусить нормувати всі чинності кожного народу в цілому і кожної одиниці зокрема.

Тому то така преважна справа — єдність Церкви й народу! Якщо Церква не з’єдинена міцно в собі, то вона не сповнить своєї вікової місії — найвищого будівництва. На нинішньому Святі ми дякуємо Господеві з глибин душі, що ми вже в цих змаганнях маємо такі великі досягнення, хоч — щоправда — не завершили всього. Якщо ми будемо обєднані самі в собі, зможемо тоді з’єдинитися з нашими православними братами та бути одною помісною частиною в одній Вселенській Христовій Церкві, так як це вже було в часі золотої доби нашої Церкви і нашого народу.

Нехай це велике всенародне Свято Єдности Церкви і Народу буде могутнім черговим виявом наших зусиль в осягненні нашої мети, нехай воно буде понад усе голосними всенародніми мольбами до Всевишнього про дальшу поміч і благословення, — «бо де два або три збереться в імя моє, там я посеред них», сказав Христос (Матей 18,20), і там запевнене вислухання, — а водночас нехай воно буде і ще сильнішим вузлом нашої єдности і ободренням слабодухів — в один гігантний творчий моноліті А Дух Святий нехай ширяє над нами!

На жаль, нема змоги прибути особисто на це Свято, але дух нас лучить разом.

Благословення Господнє на Вас!

Дано в Празник Святого Духа,

при храмі Св. Софії в Римі 14 червня 1970 р.

герб Йосиф Сліпий

ПАТРІАРХ ЙОСИФ СЛІПИЙ

Сайт створений виключно для поширення спадщини Йосифа Сліпого.

Він не має комерційної мети та не спрямований на отримання прибутку.

bottom of page