ПОСЛАННЯ ПІСЛЯ ВІДВІДИН

ПОСЛАННЯ ПІСЛЯ ВІДВІДИН

В Еспанії, Португалії і Великій Британії

Високопреосвященним Владикам, Духовенству і Вірним в Еспанії, Портуґалії і Великій Британії

Мир і благословення!

Обявлення в Фатімі (Португалія) знайшли в цілому католицькому світі сильний відгомін. Очевидно, не міг остати рівнодушним і словянський Схід, зокрема Українська Церква. В часі обявлення дітям у Фатімі Мати Божа вказала і на майбутнє Церкви Сходу, — про що вони і не знали — ввиду нинішнього стану християнської віри в Совєтському Союзі. Річ ясна, в цьому міститься і доля нашої Церкви. З цього то передусім огляду ми хотіли відбути прощу до Фатіми, та в імені всього народу зложити поклін Пречистій Діві Марії та занести всенародні мольби за нашу страдаючу Церкву на самому місці її обявлень.

Крім цього, по дорозі, в Еспанії наша невелика, але високоінтеліґентна громада, з давніх уже часів з численною громадою студентів університету, вичікувала наших відвідин з церковних і народних оглядів. Дуже прихильний нам архиєпископ Мадріду, Казимир Морсілльо Ґонзалєс, знаний в Католицькій Церкві як секретар Вселенського Собору Ватиканського II, бажає піддержати будову нашої церкви зі школою в Мадріді, при великій жертвенності державних чинників.

Монументальні катедри в Толедо, Сантіяґо, Авіля і ін., фантастична палата Альгамбра, дуже висока мистецька творчість не лише в церквах і музеях, але і на кожному кроці, оспіваний в Ґралю і загалом в поезії великий і славний монастир 00. Бенедиктинців в Монсеррат, давні звязки з Еспанією, прихильна державна влада, творять якнайбільше пригожу атмосферу для плекання і утвердження дальших приязних звязків та вдержання постійного українського осередку на Піренейському півострові. Усім нам, Дорогі в Христі, дуже залежить на тому, щоб плекати Божого духа в українських поселенцях серед різних, нераз і несприятливих, умовин та привязання до свого обряду і своєї Церкви.

Тому нехай це наше Послання буде виявом глибокої вдячности для Еспанської і Португальської Держави, Церковної Ієрархії, а для нас, українців, побут і відвідини в цих висококультурних країнах, Ліссабоні, Фатімі і ін. з їх мальовничими краєвидами і скарбами духа, нехай остануть джерелом надхніння і заохоти до дальших геройських змагань.

Спрямований до Великої Британії, до найдальшого нашого поселення на Заході Европи, наш лет відкрив новий український світ. Наш Владика Кир Августин з величавою, найбільшою на Заході Европи українською катедрою; кільканадцять мурованих церков, обслуговувані високо інтеліґентними і дуже ревними священиками, сильно зорганізована громада зі своїми приблизно 50 репрезентативними домівками, СУБ, СУМ, ОбВУ, Пласт і ін., привязання вірних до Церкви, — становлять нашу велич і свідчать найкраще про творчість українського духа. Величаві богослуження притягають навіть чужинців; могутні, високомистецькі концерти й академії, при участі більше шість тисяч глядачів, — учасників, передусім в Манчестері і Ноттінґгамі; церковна англійська і шкотська Ієрархія, представники урядів і городів з подивом гляділи на український нарід, святочно убраний у свою національну ношу. Полинула побожна пісня слави Богові з глибин душі народу. Вона є й зразком для інших. Так само і в цій країні державна влада і Ієрархія з двома Кардиналами прихильні для нашого поселення. їм складаємо теж належну щиру й окрему подяку за поміч у відвідинах.

Наш нарід, живучи серед одного з найкультурніших народів з великим віковим державним досвідом у правлінні світу, присвоїв собі їх прикмети і майже зрівнявся з ними в життєвому рівні. Дуже виразно впадає в очі загосподарювання наших поселенців, бо кожний старається мати свій дім, обійстя і забудований, подібно як на Україні, та стати своїм домовитим хозяїном, щоб його ніхто не викидав з несвоєї хати. Здається тільки, що бажаним було б плекати свій обряд, його одновидність і красу та конечною є сильніша організація своїх шкіл і науки, тим більше, що у Великій Британії є поважне число наших науковців.

Ентузіязм і велике захоплення, з яким наше поселення засвідчило своє глибоке зрозуміння для єдности Церкви й Народу, розбудили і в нас підйом духа та викликали певність про завдатки розвою нашого народу. Нехай Боже Благословення спочине, освітить і скріпить усі змагання і зусилля в самозбереженні і помочі для всього українського народу з його страдальною Церквою.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами.

Дано на Вознесення Господа

Нашого Ісуса Христа, 4 червня 1970 р.,

при храмі Св. Софії в Римі.