ПО ДВОЛІТНІЙ ПЕРЕРВІ

Societas Scientifica Ucrainorum, quae de colenda scientia theologica optime merita est, propter operationes bellicas totam bibliothecam, archivum, propriarum editionum volumina perdidit. Nunc laborem de novo suscipit atque redactionem et editionem “Bohoslovie” ob invasionem bellicam interruptam instaurat.

Воєнні страхіття найбільш діймаво відбились на Богословському Науковому Товаристві. Саме перед війною, в 1939. р., БНТ-во досягало вершка свойого розквіту. При всіх своїх скромних засобах воно видало 13 томів “Праць Наукового Богословського Т-ва”, 23 томів “Видань Богословії”, 17 томів тримісячника “Богословія”, “Ниву”, допровадило до 34 тому, разом з окремим додатком — “Проповідями”. Крім цього Товариство влаштувало серію наукових викладів та кількадесять “Академічних Вечорів” у Львові й по інших містах. Звіт із удатнього “Унійного З’їзду” появився як останні томи “Праць Богосл. Наук. Т-ва”. Теж за перше десятиріччя Товариства появився звіт окремою книжкою.

Книгозбірня Богословського Наукового Т-ва начисляла біля 12.000 томів (500 рукописів і стародруків), між ними чимало унікатів і різних видань з ділянки богословської орієнталістики й сучасної богословської літератури, передусім західної, з численними комплектами журналів: 71 українських, 10 російських, 22 польських, 8 німецьких, 3 італійських, 5 французьких, 2 англійських, 1 голляндський, 8 латинських, 7 чеських, 6 сербо-хорватських, 4 білоруських. Поміж іншими бібліотека вміщала в собі книгозбори покійних о. прелата Ізидора Дольницького, єпископа д-ра Йосифа Боцяна, о. мітрата Бачинського й інших.

Та втім дня 15. вересня 1939. р. в четвер сполудні, о год. 14.45 упало кілька величезних бомб, що поцілили церкву Духовної Семінарії та останки старого будинку Дух. Семінарії поруч прегарної семінарсько-церковної вежі. Там приміщувалися бібліотека, архів і магазин всіх видань Богословського Наукового Т-ва. Чудовий семінарський храм ляг в руїнах, а завалища прикрили весь дорібок Наук. Богосл. Т-ва, зокрема ж цінну книгозбірню. Неймовірно могутна розривна сила бомб перемішала нe тільки самі книжки, але й подерті картки поодиноких томів всю міш з грузом розбитих мурів. І з цим усім узяв Господь найбільшу жертву, студента Богосл. Академії, бл. п. Івана Ткачука з Черновець, що в цю пору там перебував. Був це побожна й спосібна людина, справді надійний майбутній працівник греко-кат. Церкви на Буковині.

Дня 17. вересня 1939. р. увійшли до Львова большевицькі війська, а відтак і большевицьке правління, що припинило всяку діяльність Т-ва. Тоді також знищено в друкарні “Бібліос” вже викінчену 2—3 книжку “Богословії”, “Ниву” та інші приготовлені видання. Ледви, чи яке інше товариство може рівнятися своїми втратами з втратами Наук. Богосл. Т-ва, якому збереглися тільки книги протоколів, список членів та кільканадцять книжок, що їх студенти Богосл. Академії вигребали з руїн і які переховав пізніше Голова Т-ва.

Продовж большевицької інвазії були спроби продовжувати потайки діяльність Т-ва, та все ж ці спроби виявились зразу неможливими.

За останні два роки померли деякі члени Товариства: др. Я. Гординський, о. Володимир Домет-Садовський і др., а вже в останніх днях, в часі відвороту, большевики замордували о. проф. др. Миколу Конрада, дійсного члена Філос.-догмат. Секції і директора бібліотеки, та о. проф. др. Андрія Іщака, дійсного члена Філос.-догмат. Секції, обох чільних наукових співробітників “Богословії”.

Справді величезний білянс втрат! Можна сказати, що безповоротно пропав науковий дорібок Т-ва від 1923—1939 рр., дорібок незвичайно інтенсивної праці, якою Т-во простило собі право горожанства серед найповажніших українських і заграничних установ та згуртовало біля себе найкращі наукові сили. Може було б Товариство зберегло дещо зі свойого дорібку, якщо був би здався передвоєнний плян — купити дім для Т-ва, для приміщення у ньому бібліотеки й видань. На жаль цього пляну не можна було перевести в діло.

І так стаємо зараз на звалищах нашого Т-ва й забираємось знову до праці, з довірям на Боже Провидіння та Його поміч. Завдання і мета Т-ва не перестали і сьогодні бути актуальні. В першу чергу лежить перед нами облогом широка нива богословських наук, не тільки за останні два роки на Західній Україні, але ще більше на Великій Україні. Наукові сили розбрились по всім усюдам, а вигляд на приріст нових сил ще менший, чим перед війною. Теж припинена війною наукова продукція найшлась у важких умовинах. Дальше, боротьба з большевизмом та іншими протиреліґійними течіями і розбите церковне життя домагаються зосередження всіх сил для творчої, зорганізованої праці, яка змогла б завести лад в умах і душах, розбурханих воєнним лихоліттям і большевицьким безбожництвом.

Оцю книжку видаємо, як доповнення річників “Богословії” з 1939—1940, 1941 і 1942 рр., і маємо сильну надію, що Боже благословення спочине на нашій праці, та що Богословське Наукове Товариство підійметься до давнього рівня і стане знову поруч Богословської Академії провідним, творчим чинником у нашому богословському, науковому житті.