ПРИВІТАННЯ ДО СОЮЗУ УКРАЇНЦІВ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
17 червня 1983 р.
Листи
XIV
Слава Ісусу Христу!
Рим, дня 17 червня 1983
Високоповажаний Пане Голово, Світлі Збори!
Вітаю Вас — зібраних на Ваших Загальних Зборах і Вашу громадську працю, яка розвивається так успішно вже тридцять вісім літ на британській землі. Вже сьогодні історик може написати працю, як виглядало організоване життя українців від хвилини, коли ще в минулому столітті вони мусіли покидати свою землю і поселюватись по різних краях земської кулі. Подекуди ця історія матиме понад сотню літ.Подібну долю мали також інші народи, які поселювались по чужих державах.
Ми українці мали скрізь одну прикмету: де б не найшлись — ми організувались в громаду, обовʼязково думали про свою власну церкву і пильно дбали, щоб не загубитись серед чужинців. Прикмета організованости — то велика прикмета народу, то запорука, що нарід потрапить сам собою кермувати, знає ким він, знає як за свою правду, долю і волю стати серед непригожих обставин. Ця прикмета є також запорукою для недержавного-поневоленого народу, що таку державу він потрапить і здобути, і зорганізувати.
Українці у Великій Британії дали доказ цієї своєї великої і державницької чесноти. Цим доказом є тридцять вісім літ існування і праці Вашого Союзу у Великій Британії у многогранній діяльності. По овочах пізнати дерево. Ваші кожнорічні Збори є тим збором овочів праці і журби про долю нашого поселення у Британії. Бажаю Вам усім і нововибраній Управі, щоб і на майбутнє овочі Вашої праці були обильні, здорові і благословенні для всього нашого Народу.
Благословення Господнє на Вас!
