ПРОМОВА З НАГОДИ ПРИБУТТЯ ДО ТОРОНТО

Запрошений на Всеканадський Конґрес Українців Католиків в Едмонтоні і за благословенням Святого Вітця, з невимовним зворушенням ума і серця, але і з не меншою радістю вступаємо на славну, свобідну землю Канади, з якою Господь звʼязав так тісно Українську Церкву і український нарід. Коли, Дорогі Братя і Сестри, Україна-Матір виправляла Вас, майже століття тому, за море з найкращими сподіваннями і виглядами, — то все таки жаль розставатися стискав серце і тривога за Ваше непевне майбутнє напружувала розум, щоб не поповнити похибки і не переочити потрібної помочі. Та нині ця непевність розвіяна, а зворушення пронизане глибокою радістю і навіяне спокоєм і погідністю, бо Ви виправдали всі сподівання, зберегли Христову Віру і визнали її величавими храмами, скріпили національну свідомість політичними, культурними і економічними товариствами, організаціями, зʼїздами, конґресами, школами, приютами і захоронками у власних забудованнях та навіть, користаючи з усіх прав льояльного громадянства Канади, стали для своєї Матері-України в її недолі сильною підпорою.

Затіснюємо і даємо нині голосний вислів єдности Української Церкви і українського народу, бережену, але і розбивану віками, бо вона нам тепер потрібна більше, як колинебудь в минулому.

Відчуваємо велику не будьяку і небуденну вдячність для Канади з її Королівським Правительством, що так радо приютила в себе українських еміґрантів і допомогла Слузі Божому митрополитові Андреєві забезпечити духовну опіку першими душпастирями для прибулих поселенців і поставити першого нашого Єпископа в Канаді Кир Никиту Будку, що закінчив своє страдальне життя в далекій Караганді як ісповідник віри. Яка радість нині, що воно розцвілося в українську митрополію з чотирма епископствами!

Нехай наші відвідини дадуть Вам відчути подих Рідної Землі і нагоду відновити свої українські церковні і національні переконання і почування у вдячності та громадянській вірності славній Канаді.

Окрема щира дяка за привіт Високопреосвященнішому митрополитові Кир Максимові, Преосвященнішим Владикам і Духовенству, Сенаторові Юзикові, Представникам і громадських Установ і всім громадянам Канади також Зʼєдиненим Державам Америки за таку велику честь і милу стрічу, що останеться в памʼяті на все життя.

Хай живе і могутніє славна Канада з її Уряд із своїми українськими громадянами.

14 червня 1968