ПРИВІТ В. МОРОЗОВІ

Дорогий Пане Професоре! Дорогі Гості!

Не знаю, чи тут поза межами України, хто вітав Вас і стрічав з більшим зрозумінням і щирим серцем, як це роблю в цій хвилині. Поясню.Тих, що їх зʼєднало спільне терпіння, жертва, тюрма і табори неволі, зʼєднала така любов і дружба, яких ні простори, ні обставини, ні люди, ні становища робити того дивного звʼязку не можуть. Люди, що того жаху не пережили ледве чи можуть це зрозуміти.

Вітаю Вас на волі! Дякую Богові за Ваше звільнення. Знаю теж, що ця Ваша воля — то дальший труд і дальша боротьба за тих, яких ми залишили в неволі, то дальша тверда праця за наш нарід, за його святощі! І Ви вже почали цей великий труд, не зважаючи навіть на те,що Ваша родина жде свого визволення. Молюсь, щоб Ви скоро побачились щасливо з своєю Дружиною і сином.

Вітаючи Вас, радію, що Ви остали незламні, що поможете тут свому народові своїми здібнощами, знанням, досвідом і своїм словом. Говорю це по моїх вісімнадцяти літах совєтської каторги і щіснадцять літ великого змагання з різними противними вітрами. Ми вдячні Всевишньому, що післав Вас нам усім на поміч.

Нехай Господь благословить Вас на волі і на новому фронті життя!

На многі і благі літа!

Рим

† Йосиф Патріярх і Кардинал