ПРОМОВА НА ЮВІЛЕЙНОМУ БЕНКЕТІ

Преосвященні Владики, Всечесніші Отці,

Преподобні Сестри, Світла Громадо!

Цим бенкетом закінчуємо щасливо згадку наших великих ювілеїв і ними пригоровляємось до щасливого ювілею 1000-ліття нашого хрещення. Дай, Боже, нам всім його діждати. Дякую Вам всім за щирі слова, за участь і все, що зробили Ви тут, щоб українське імʼя і українська правда були відомі в Римі, в світі і до краю землі. Спасибі Вам!

І цей бенкет є теж торжественною точкою наших святкувань. Ви могли тут висловити Ваші побажання, Ваші думки; Ви могли говорити своїм серцем. Висновком Ваших слів і почувань в одне: Наша Церква завдяки трудам патріярха і Вашим, завдяки терпінню тієї ж Церкви в Україні, без уваги на насильне включення її у московську патріярхію, існує вже як патріярша церква! Статус патріяршої Церкви є єдиною можливістю відродити християнсьек життя в Україні, відсепарувати себе раз на вавжди від московської патріярхії і усунути трагічну у наслідках переяславську угоду. Патріярший статус стане заборолом перед зазіханнями московської патріярхії і перед включенням нашої Церкви в латинську. Цей патріярший статус, памʼятайте, не вмирає, бо не ідеться про мою особу. Він існує, ми його здобули і з ним ідіть відважно у дальшу майбутність з Божим благословенням. Бог з нами!

Дяка хай буде Милосердному Богові за всі благодаті в минулому і хай ця наша надприродна вдячність буде запорукою Божого благословення для нашого майбутнього!

Благословенний Ти, Христе Боже наш, що дав їду і всяке благо у свій час. Наповни нас теж Духом Твоїм Святим і перебувай з нами по всі дні нашого життя. Амінь.

Рим, 23-го вересня 1979 р. Б.

† Йосиф

Патріярх і Кардинал