ПРОМОВА НА СВЯТКОВІЙ ІНАВГУРАЦІЇ АКАДЕМІЧНОГО РОКУ 1936/37

В нинішнім повоєннім відродженню відіграла вже католицька Церква першу ролю. Сталося це у великій мірі завдяки основаним нею університетам. Вони вицвіт її змагань і діянь, в них зосереджується виповнення Христового заповіту: „Ідіть і навчайте всі народи". Не диво, що до них привязують нині таку велику вагу.

Завданням кожного університету отже й католицького, є плекати науку, робити наукові досліди, поширювати викладами, семинарями й письмом знання та протиставитися всім ложним і погубним течіям. Скажімо одним словом — завданням високої школи є шукати правди в усьому світі, — в цілій глибині й ширині. Та коли нинішні ляїцистичні університети обмежуються до пізнання чисто природніх правд, до природнього розуму і досвіду, — то католицький університет має багато ширший горизонт і терен розшуків. Він втягає в орбіту своїх дослідів і надприродні, обявлені правди та виказує їх звязок з природніми. 3 цієї причини католицький університет мусить обнимати і геольогічний факультет, а обєднюючи всі ділянки знання, стає справжньою Universitas litterarum. Головна ціль науки, пізнання Бога як Джерела всіх правд, головний змисл життя, фільософічне підложжя всіх наук і їх галузей затіснює звязок між ними і споює їх в орґанічну одність. Навпаки світські, ляїцистичні університети затратили звязок між поодинокими науками, розбилися на атоми і перестали de facto бути університетами. Очевидно, завдання католицьких університетів ще невиповнене й їх мета ще неосягнена, але дотеперішні осяги католицьких університетів у Льованіюм, Парижі, Медіоляні й інших стверджують, що їхня ціль є до здійснення. В противагу однобічному виспеціялізуванню католицький університет підкреслює всестороннє виобразування, не занедбуючи плекання окремих ділянок. Він мусить вдержати звязок між цілістю і частинами. Сучасному типові перераціоналізованого студента без виробленого світогляду протиставить католицький університет одиницю духово оформлену й етично утверджену Христовими засадами.

Отже що ж є католицький університет? Можна коротко відповісти: це збір різних факультетів високих шкіл, що мають право надавати академічні ступні, і на яких учать професори з католицьким світоглядом і переконаннями. Під цю пору вони формовані на основі буллі: „Deus scientiarum Dominus", яка нормує права та обовязки професорів і студентів та дає головні напрямні й вказівки для дослідів і метод.

Є кільканацять правильно уформованих католицьких університетів, не вчисляючи сюди наукових інститутів і окремих студій. Найбільшою повагою тішиться університет в Льованіюм. Він був оснований в 1834. р. у Малін, але слідуючого року його перенесено до Льованіюм. Розвинувся він тепер завдяки ректорові Єп. Лядез (Ladeuze). Славу фільософічного виділу угрунтував передусім Кард. Мерсіє. Університет має тепер 4200 слухачів — також з Америки й Далекого Сходу. Обнимає 5 факультетів. Вірні складають гроші на його утримання, а також бельґійська держава дає поважні запомоги.

У Франції є 5 католицьких університетів — званих Instituts Catholiques. Найповажніший у Парижі з 1200 слухачами. Ректором є Кард. Бодріляр. Інші катол. університети в Ліль, Ліоні, Тулюзі й Анжер числять 200—700 слухачів. Фрибурзький катол. університет, заснований 1889. р., має 4 факультети з 700 слухачами. Виклади відбуваються в 3 мовах, тому характер університету інтернаціональний. З повоєнних катол. університетів повстав найперше люблинський (1920) з 4 факультетами і 900 студентами. Найбільший повоєнний кат. університет є в Медіоляні, оснований Францісканином о. Джеміллієм. Має він 3 факультети і 1500 слухачів. Голяндський катол. університет повстав 1923. р. в Nimwegen: казивається він Keiser-Karel-Universiteit; має 3 факультети з 600 студентами. Держава признає всі його акад. ступні. Останній відкрито в Зальцбургу; ведуть його головно Бенедиктини.

В Америці повний катол. університет має Уошінгтон від 1887 p.: Catholic University of America: вписаних 800 студентів. В Канаді є 3 катол. університети — в Queheck (основ. 1852. р. 7000 студентів), Montreal (1876 — 8000 студ.) і Ottava (1866 — 3 факультети, 4000 студ.). Полуднева Америка має два катол. університети: Santiago de Chile (4 фак.), 1930. р., признаний Церквою, і в Rio de Janeiro в 1932.

В Азії — університет в Бейруті від 1875. р., провадять ОО. Ісусівці, в Китаю в Пекіні (1925. р.) місіонарі Божого Слова (1000 студ.) і в Шангаю (франц. Ісусівці, осн. 1911. р. з 5 факультетами), в Японії в Токіо оснували німецькі Ісусівці (1000 студ). На Филипинах існує університет, оснований ОО. Домініканами, заложений 1645. р., з 6 факультетами і 3600 студентами.

В останнім році наша Академія поробила вже дальші кроки в цілі оснування повного українського католицького університету, щоб реалізувати давню думку нашого Митрополита щодо створення свойого університету. Вправді дотеперішнє 8-літнє існування Академії крок за кроком зміряє до цеї ціли, — та події в минулому році спонукали нашого Основника виступити із згаданим пляном перед верховною церковною і державною владою і домагатися признання для Академії прав люблинського католицького університету. Зрештою український католицький університет здійснить скорше наші стремління серед цих обставин і бодай частинно заспокоїть потребу повної української високої школи в мєжах польської держави.

За останній рік Академія виказала ось такий дальший поступ:

В минулому акад. році 1935/36 викладало 27 сил: на Теольогічнім Виділі 15, а на Фільософічнім 12. На Теольогічнім Виділі було звич. професорів 5, надзв. професорів 2, доцент 1, покликана сила 1, помічних сил 5 — разом 14, а зокрема ВПреосв. Митрополит викладав аскетику. На Фільософічному Виділі було надзв. професорів 3, покликаний надзв. проф. 1, поклик. доцент 1, помічних сил 7, разом 12. Уряди Ректора і Проректора остали без змін. Деканом Теольогічного Виділу вибраний о. Проф. Др. Яр. Левицький, а Фільософічний Деканат провадив дальше Ректор Академії.

В Професорській Колегії признано габілітацію Дра Константина Чеховича і предложено його на Засіданні Професорської Колегії 24. грудня 1935. р. на надзв. Професора церковно-словянської мови. Справу реферував Проф. Др. М. Чубатий.

Високопреосв. Митрополит іменував грамотами з дня 5. травня 1936. надзвичайними Професорами Фільософічного Виділу о. Др. філ. і теол. Миколу Конрада для історії фільософії, етики і соціольогії, Доцента Др. Володимира Залозецького для мистецтва, та Доц. Др. Константина Чеховича для церковно-словянської мови.

Дня 2. червня 1936, на Засіданні звичайних Професорів предложено Високопреосв. Митрополитові до іменування на звичайного Професора о. Др. М. Конрада. Справу реферував о. Декан Др. Яр. Левицький. Признано титул надзв. покл. Проф. Др. Іванові Крипякевичеві і Доцента Др. Ярославові Пастернакові, габілітованому 19. VI. 1935. на Українському Університеті в Празі.

Виклади з раціональної і експериментальної психольогії та. космольогії поручено о. Др. Ів. Гриньохові. Впрочім важніших змін у викладах не було, як слідно з „Програми Викладів" Рівно ж щодо ведення Семинарів не зайшли ніякі зміни. Роздано кілька премій за семинарійні праці.

З чергових томів „Праць Богословської Академії" є на укінченні більші книжки о. Проф. Др. А. Іщака: Доґматика незєдиненого Сходу" і III. том „Історії Дух. Семинарії" видаваної під моїм проводом. Рівно ж почав виходити журнал словянської фільольогії „Слово" під редакцією н. Проф. Др. К. Чеховича. Випечатано також „Програму викладів" за оба семестри.

У звітовому році удержувано дальше при Бібліотеці Богословської Академії наукову робітню в тій цілі, щоб студенти могли користати з лексиконів, словарів і підручної білітеки, щоб могли познакомлюватися з найновішими книжками, журналами й часописами з ділянки теольогії і фільософії. Крім цього в робітні користали слухачі з книжок, визичених в чужих бібліотеках, отже в бібліотеках Духовної Семинарії, Богословського Наукового Товариства, Наук. Товариства ім. Шевченка, Національного Музею і Народного Дому.

Число бібліотечних прибутків виносило в акад. році 1935/36 — 1020 творів в 1632 томах. Ці книжки набула Бібліотека шляхом купна, жертв і шляхом виміни за „Праці Богословської Академії".

До обміну приступили м. і. такі видавництва:

1) Наук. Товариство ім. Шевченка, 2) Католицький Університет в Люблині, 3) Укр. Наук. Інститут у Варшаві, 4) ОО. Василіяни в Ужгороді, 5) ОО. Редемптористи з Тухова і 6) Zaklad historii sztuki i kultury. Бібліотекою заряджував мр Ярослав Чума.

Музей оставав дальше під управою дра Мих. Драгана.

До Музею прибуло 151 предметів, а саме: ікон XVI. ст. 24; ікон XVII. ст. 34; ікон XVIII. ст. 6; модерного мистецтва 7; ікон на склі 6; фігуральної різьби 1; плащениця 1; деревл. хрестів 13; метал. хрестиків 4; церковної посуди 9; фелонів і матерії 5; свічників 3; патериця 1; археольогії 17; нумізматики 5; медаликів 2; етноґрафії 4; дрібних річей 3. Останнє інвентарне музейне число 1060.

Жертводавцями до Музею були: о. Ліщинський (Крушельниця), Романчук Волод», Турчин Андрій, о. Цісик (Остапівці), Петрів Богдан, Боліновський, о. Т. Цегельський (Струсів), Дм. Лютий, Богдан Щур, о. Малецький (Довге - Ріпчичі), Федуник Ярослав, Чолій Роман, Середуник Ярослав, Адамович Волод., Гринчук, Підсаднюк, Близнюк, Головацький Мих., о. Левинський (Болехів), Максимович Мирослав, Дзюда Осип, Карпінський !., В. Петришин, Шекерик, о. Вербинець (Береги дол.) і Городецький. Із слухачів найбільше прислужилися Музеєві Городецький, Підсаднюк і Гринчук.

В Музеї йшла звичайна робота в інвентаризації і консервації ікон.

Академія була запрошена до участи на Велеградський Зїзд, щоби обняти два реферати. І так реферат „De cultu SS. Cyrilli et Methodii in Ucraina" виголосив я, а Проф. Др. А. Іщак виготовив реферат „De editione librorum liturgicorum ritus byzantino-slavi". Рівно ж передав я привіт від Академії.

Слухачів в Академії було на Теольогічному Виділі: в зимовому семестрі на V. році: 59 звич., IV. році — 75 звич., ІІІ. році — 75 звич., разом 209 звич. В літнім семестрі на V. році 62 звич., IV. році — 75 звич., III. році — 75 звич., разом 212 звич.

На Фільософічному Виділі: в зим. семестрі ІІ. рік 79 звич., І. рік 77 звич., разом 156 звич, В літн. семестрі II. рік 75 звич., І. рік 70 звич., разом 145 звич. Всіх разом слухачів було в Академії в зим. семестрі 365 звич., а в літн. семестрі 357 звич. Абсолюторію одержало 60 слухачів.

Касовий оборот виносить 160.000 зол. На прихід зложилися дотація ВПр. Митрополита вписове й оплати слухачів, продажа книжок. Розходи — вдержання Професорів, Бібліотеки. Музею, печатання книжок і адміністрація.

Секретарем Академії був о. Петро Хомин, а Квестуру вів о. Петро Козіцький.

Міністерство зажадало від Академії звіту й цей звіт переслано.

Загалом кажучи, цілий апарат Академії фунґував правильно й Академія осягнула в минулому році свій нормальний біг.

І так при Божій помочі вступає вона під проводом свого Основника в девятий рік своєї праці. Засилаючи Йому з цього місця поклін, нехай буде нам вільно висловити Йому велику дяку за дотеперішню опіку та передати привіт з нашої торжественної інавґурації.

4 жовтня 1936 р.