ПРОМОВА З НАГОДИ 91-Ї РІЧНИЦІ НАРОДЖЕННЯ

Преосвященні Владики, Дорогі Браття і Сестри,

Спасибі Вам, що схотіли в такий теплий спосіб відзначити мої уродини. Довгий вік — то великий Божий дар і зі смиренністю треба його принимати, бо це збільшує обовʼязки, відповідальності і працю. За кожний Божий дар, як це бачимо з притчі про таланти, треба Богові віддати великий довг. Тому і псалмопівець питається: «Что воздам Господеві о всіх, яже воздаде ми?»

Для Вас молодих нехай це буде нагода призадуматись над тим даром. Найкращою сплатою довгу Богові за цей дар є вповні віддати себе Богові. Теперішній Святий Отець Папа Іван-Павло II поставив як мотто свого життя: « TOTUS TUUS - Цілий я Твій!» За все, що Бог дав мені, віддаю Йому себе цілого. Прийміть це моє поучення в цей день, в якому разом ві мною дякуємо Богові за цей дар девʼятдесят один років життя і просіть зі мною, щоб міг я до останньої хвилини, яку Господь подарує мені, сповнити Його святу волю і могти працювати для моєї Церкви і Народу.

Дякую Вам за Ваші молитви, за співпрацю і поміч у цьому великому ділі і Божій справі, для якої я жив, терпів, для Вас здобував, а Ви продовжуйте цю працю з Богом, не затрачуйте нічого з нашої прадідної спадщини, збагачуючи її вартостями нашого духа. Серед тих здобутків в наш патріярхат і наша помісність, якою наша Церква стає рівноправною в Соборі Церков Вселенської Церкви з Петром во главі. Цей здобуток треба закріпити, завершити визнанням нас усіх, іншими Помісними Церквами і Наслідником Петра, який укріпляє братів своїх.Про це дбайте, про це моліться, над цим працюйте, бо про це змагались прадіди і Отці наші і раділи б, коли побачили б день цей. То мій заповіт в цей щасливий для мене момент.

З цілого серця благословлю Вас і нехай Бог помагає в продовжуванні мого діла і моєї праці.

Благословення Господне на Вас!

Рим, УКУ