ПРОМОВА НА ЗАКІНЧЕННЯ ДИЯКОНСЬКОГО КУРСУ

Moi Дорогі!

Пригадуєте собі подію з Євангелії, коли Ісус по короткому часі свої діяльности післав апостолів, щоб вони проповідували перші слова Його благовісті. Вони повернулись з тієї місії з великою радістю зі словами:« Господи, ба й біси коряться нам з-за твого імени». Ісус на це відповів їм: « не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що імена вані записані на небі». І додав до цього молитву свові великої радости: « Прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам » (Лк. 10,17-21).

Коли дивлюся на цей курс, зорганізований нашим Університетом, на Вас усіх, що з таким запалом, пожертвою і великим трудом його відбули, хотів би я повторити ці слова нашого Спасителя у великій нашій радості. Серед великих потреб нашої Церкви, серед браку покликань до духовного стану Ви відгукнулись щиро на поклик Церкви з бажанням служити їй як майбутні постійні диякони. Ви перейшли цей перший твердий вишкіл і під кінець можете з такою самою радістю сказати, що так багато Ви пізнали, пізнали зблизька нашого Господа, зблизились до Його святих таїнств, до Його благодатних слів і в душах Ваших Ви напевно відчули це, що й біси Вас лякалися, бо утвердилась у Вас Божа благодать віри, надії і любови. Ви стали сильнішими у Господі для окремої праці в Його винограднику: сильніші умом, волею і одержаними від Святого Духа дарами. Ми радіємо з цього. Цей перший наш досвід вдався і Вам остається продовжувати це святе діло для добра нашої Церкви-Страдниці і нашого безталанного великого народу.

Радіємо Вашими успіхами і одного тільки бажаємо, щоб благодать, яку одержали, щоб Ви її зберегли і, коли Церква одного дня визнає це Ваше покликання, стали Ви тими святими і жертвенними служителями біля святої Христової трапези подібними духом і мужністю до святого

первомученика диякона Степана.

Наша Церква, наша Україна, наш добрий нарід жде на Вашу працю і поміч нашим священикам і єпископам. Те, що Ви туг одержали з таким жертвенним трудом, поверніть у святе діло і ревну працю для добра душ. Та памʼятайте при тому, що ця Ваша наука і праця — то тільки початок. Перед Вами ще велика і пильна праця над собою, над своїм удосконаленням у наслідуванні Христа, у плеканні чеснот, у праці над тим, щоб стати мужами молитви і благородних діл на славу Божу.

Кріпіться духом, продовжуйте свою працю над собою із постійною молитвою: « Господи, скажи мні путь в онь же пойду, яко к тебі взях душу мою». Нехай Пресв. Богородиця має Вас у своїй опіці і береже у Вас покликання свого Божественного Сина, якому нехай буде слава честь і поклін на віки віків!

Благословення Господнє на Вас!