top of page
ПРОМОВА НА ЗАКРИТТІ НАРАДИ УКР АЇНСЬКИХ ВЛАДИК
19 листопада 1977 р.
Проповіді, промови
XIV
Високопреосвященні Митрополити, Преосвященні Владики, Дорогі Отці Архимандрити, мої Дорогі!
Пережили ми разом щасливих кілька днів, в часі яких ми стрінулись на наших спільних нарадах і братніх розмовах. Очі нашого народу були звернені на нас і цей наш нарід тішився, що побачив нас разом, відчув, що ми журимося і дбаємо про його долю, хочемо йому добра духовного і земського, хочемо спільно для них як одного народу і одної Церкви жити. То було значення і вага наших нарад.
Найважнішими рішеннями були постанови про підготовку нашого народу до 1000-ліття нашого християнства. За десять літ стрінемо цю подію. Певно не всі, по людськи говорячи, багатьох з нас покличе Господь. Багато великих мінз може змінити світ в цих десяти літах.. Наша Батьківщина може випрямитись в своїм ярмі, а може і зовсім його скинути. Словом — великі зміни можуть наступити — на добре і на зле.Та ми до цього ювілею прямуймо і готуймося. Ми старші почали, показали напрям, а Ви молоді продовжуйте з Богом. Щоб цей ювілей приніс благодать Божу на весь наш нарід, щоб Христове слово знова стало законом на нашій землі.
Я з цілого серця дякую Вам, Дорогі Владики, що приїхали, не жаліючи ні труду, ні часу. В єдності і єдиномислії йдім впрерід, не дивлячись на перешкоди. Велика ціль і ще більша відповідальність єднає нас. Не бійся мале стадо. « Господь наше світло і наше спасення, кого маємо боятись. Господь нашого життя твердиня, кого маємо страхатись! »(Пс. 27).
Рим
bottom of page



