ПРОМОВА НА ІНАВҐУРАЦІЇ АКАДЕМІЧНОГО РОКУ

Мої Дорогі!

В той святочний день сьогодні — першого листопада - в якому згадуємо велику постать Слуги Божого Андрея, єпископа Ромжу, наших воїнів, що впали за волю нашої Батьківщини, а інвґурацією нового Академічного року вшановуємо 50-ліття оснування львівської Богословської Академії, хочу вам студентам нашого університету пригадати важний заповіт основника тієї Академії — митрополита Андрея. Він так писав у грамоті оснування Академії: «Маючи ці великі речі на увазі, потверджуємо предложений нам устав Академії та поручаємо Ректорові та Професорам берегти та плекати серед вихованків Академії в першу чергу глибоку побожність та чисту незіпсуту науку Вселенської Католицької Церкви. Поручаємо в мурах Академії пильно досліджувати богословію, право та богослужбу Святої Восточної Церкви з часів перед роздором та основно просліджувати відхилення східних християн від Католицької Церкви після нещасного роздору. Зокрема поручаємо відкривати та виучувати минуле Церкви Українського Пароду та щирі змагання наших батьків до святої Єдности, для якої вони не жаліли і своєї крови.Розуміємо, що є лиш одна відвічна Правда, до пізнання якої прямує людська мудрість, тому поручаємо не занедбувати також пізнавання глибин людської мудрости, що нашому народові з браку власних високих шкіл часто стає недоступною. Сповняючи ці завдання, заслужать собі Професори та студенти Академії на благословення Боже на землі, на вічне спасення в небі, на невмирущу вдячність українського Народу».

Чи не відчуваєте, мої Дорогі, в цих словах великого пророка нашої Церкви в двадцятому столітті його важного заповіту для Вас тут в цім університеті? Цей заповіт Слуги Божого я із моїми професорами сповнював від першого дня оснування Академії, сповнювали ми його по розвʼязанні Академії і по нашім арешті нашими терпіннями, каторгою і деякі навіть своєю мученичою смертю. Той заповіт я взяв зі собою тут поза межі України і виконав його в той спосіб, що оснував цей університет, як продовження початого діла у Львові. Той заповіт митрополита Андрея маєте сповняти Ви. Слова заповіту митрополита Андрея в для Вас. Передаю їх Вам сьогодні. Сповнюйте їх: плекайте побожність, бережіть чисту Христову віру і науку, студіюйте минуле Вашої Помісної Церкви, пізнавайте недолю свого народу, жийте духом єдности і бажання для цієї єдности працювати, а як треба — то й вмерти за неї, пізнавайте всі здобутки здорового людського знання, щоб тим служити Христові і свому великому Народові.

Це заповіт! Це моє батьківське напімнення. Це завіщання, яке я перебрав від великих дідів Ваших, зберіг його, сповнив його і передаю Вам! Бережіть і сповняйте його Ви! Щоб імʼя Пресвятої Тройці було повсякчас благословенне на святій українській землі!