ПРОПОВІДЬ НА ЕВХАРИСТІЙНІМ КОНҐРЕСІ В ПІЗІ

Дорогі в Христі!

Слова Христові «хто їсть моє Тіло і пʼє мою Кров, той має життя вічне» стали директивою в житті кожного християнина і Пресв. Евхаристія, тим самим, стала й осередком його духового життя. І участь в Службі Божій, і Св. Причастя, почитання Пресв. Евхаристії, молитви і співи, розважання над жертвою любови і душевного корму, становлять найголовнішу частину духовного життя і в силою, піддержкою та опорою у важких буденних працях, небезпеках і жертвах. Та Пресв. Евхаристія є не лише духовним кормом одиниць, але також поодиноких парохій, монаших згромаджень, епархій, народів і держав, бо вона нормує і піддержує життя також тих спільнот, зʼєднює їх в одно, а з ними і всю Церкву.

Те є і причиною прилюдного почитання, розбудження запалу і вдячности для Євхаристійного Христа і найкращими такими виявами є Євхаристійні Конґреси епархільні, національні і міжнародні. І таким прегарним свідоцтвом був недавно Міжнародній Конґрес в Бомбей (Індія), піднесений присутністю Святого Вітця до небувалої величі і маєстату, що збудив віру, набожність і подив у цілій Вселенській Церкві.

Великий вплив мають ці Конґреси збудженням любови між сусідніми народами і усуненням ненависти так нині поширеної по всіх усюдах. Таким величавим Святом є і оцей Італійський Євхаристійний Конґрес в Пізі, і в ньому беруть участь не тільки всі італійські епархії, західні обряди, але також і східні, щоб зазначити свою єдність, якої найціннішим звеном в саме Пресв. Евхаристія. А почитання Пресв. Евхаристії має в Італії особливу традицію і то вже від перших років християнства в Італії. Про проповіді апостолів, їх діяння і уділювання Пресв. Євхаристії свідчать монументальні твори в катакомбах, а опісля в святинях, величавих базиліках з подивугідними мозаїками, в богословських творах Отців і теологів. Вистачить справді лише короткий погляд на старовинні памʼятники на Сицилії, в Полудневій Італії, катакомби в Римі і дальше аж до Пізи, щоби переконатися якою глибокою вірою були пройняті італійські християни в Пресв. Евхаристію, і з якою побожністю приймали вони Тіло і Кров Христа. Справді нагляднені є тут слова Христа, що, хоч замовкли померлі християни, то проречисто говорить каміння. І тут в Пізі ми бачимо теж на старовинних мурах символи Євхаристії, слова і знаки, як могутні свідки Христової жертви і любови.

І та віра, впродовж століть, росла і находила все-то нові вияви назовні в монументальних творах з неботичними катедральними храмами і геніяльними мистецькими творами Рафаеля і Леонардо да Вінчі про Пресв. Євхаристію. А це є також найкращим доказом, що Пресв. Евхаристія проникала ціле життя італійського народу, находила в ньому все нові сили і унагляднювала свою творчу силу в родинному, церковному і державному життю, та держала його на найвищім рівні культури. Нехай же Євхаристійний Христос буде і на дальше світлом і теплом італійського народу в грядучі століття. Амінь.