ПРОПОВІДЬ У СВІТЛИЙ ПОНЕДІЛОК

Найвище свідоцтво, яке ми чули про божество Христа, була вчорашня Євангелія св. Івана: « В началі було Слово». Те Слово стало тілом і зійшло на землю, щоб відкупити людський рід. Це в причина післанництва Христа за поповнений гріх Адама й Еви в раї. Коли війшов Христос на землю, нинішня св. Євангелія оповідає нам про самозрозумілі питання людей, для яких було незрозумілим воплочення. Невідоме було для загалу й утеча до Єгипту й скрите життя Спасителя. Вкінці виступає Христос прилюдно, проповідує, іде на смерть і воскресав. Для них це загадки і тому вони слушно питають: що це є?

Задля того потрібно було свідоцтво св. Івана Христителя. Не диво, отже, що св. євангелист Іван так безпосередньо переходить від воплочення Логоса-Слова до св. Івана Христителя. Він же найбільший пророк, що вславився і постом і строгим життям, що христив грішників не знак покаяння й приготування на прихід Христа. Він прилюдно заявив про Христа, що Він є Агнець, який несе гріхи світу. До нього приходять і питають: а хто ж ти в? Чи ти Ілля, пророк? чи ти Христос? Ні — відповідає той — ні один ні другий. Я прийшов тільки свідоцтво дати для Христа, якому я не достойний розвʼязати сандалів. Нинішня св. Євангелія оповідає про здійснювання, увірування, зрозуміння воплочення Христа, того споконвічного Слова, що було в началі, що починає тепер свою діяльність. Ми нині чуємо як Він це переводить у життя. Насамперед, попращавшись удома зі своєю Пресвятою Матірʼю, іде, заглиблений у своїх думках, до Івана Христителя і приймає від нього хрищення. Із-за того упокорення являється Пресв. Тройця: Отець, Син і Святий Дух у виді голуба. Вони свідчать, що це возлюблений Син. Після того найбільшого факту й акту на землі — обʼявлення Пресвятої Тройці — Христос іде на пустиню, постить, а відтак проповідув і здійснює своє післанництво в житті та після страждань воскресає з мертвих. І саме воскресення потверджує науку й творчість цілого життя Христа, як каже св. Павло: якби Христос не воскрес, даремна була б наша віра, бо ми проповідували б мертвого.

Те ви чули вчора у проповіді, що в християнській науці є неперевершене, а саме, що зло, терпіння, кара, муки не є ціллю чи метою самі в собі. Вони є лише засобом і середником, щоб дійти до прославлення.

Христос мусів перейти ту дорогу муки хреста, щоб воскреснути й вславитися і дати нам приклад воскресіння і прославлення в нашому житті. А це кожного християнина мусить підносити на дусі. Який тріюмф? Тріюмф Христа, що воскрес із мертвих, що являвся ученикам і дався пізнати. Вони його бачили. Відтак Він возноситься у славі, щоб прийти знову на Страшний Суд. Це є зміст Світлого тижня, який є такий радісний у житті християн передусім в Україні, що його так величаво святкували й святкують старші й молодь. Свячене, паска, гагілки, забави дітей — все це було виявом того ґенія українського Народу, якого ніде в іншому народі не знайти. Як з одного боку Рождество, так із другого той найславніший акт Воскресіння ніде так не виявився в цілій історії, в цілій творчості народу, як саме в нас. Ми тут, заносячи наші молитви й Службу Божу до воскреслого Христа перед іконою Жировицької Матері Божої, продовжуємо та даємо одвертий вияв нашого серця того, що нині так приглушилося та придусилося насильством в Україні. Наші молитви линуть до воскреслого Христа, щоб та Україна, яка страждає, закінчила свій шлях тим воскресінням у славі і пробудженням до своєї вольности й своєї дальшої творчости на честь і славу Христа й Його Церкви, амінь.