ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА

Здається, що жоден празник так не наближує нас до себе і не встряває так глибоко в наше життя, як празник « Воздвиження Чесного Хреста ». Вся цілорічна праця наших людей закінчується зібранням плодів осені й подякою Господеві на двох осінніх празниках, Воздвиженні й Покрові.

« Воздвиження Чесного Хреста » ставить нам перед очі найперше цілу історію хреста Ісуса Христа, Його діяльність упродовж трьох літ, терпіння і смерть, — те все, про що ми читаємо в св. Євангелію Великої Пʼятниці. Христос прийняв смерть, пішов на хрест, якраз тому, щоб задоситьучинити Богові за гріх і зневагу, яку вчинила Йому людина. Тим Він вповні надолужив на хресті, а водночас показав нам, яке повинно бути наше життя: Візьми свій хрест і за мною гряди! Хрест це жниво, це осінь плодів!

Розпʼятий Христос має на людей якусь нову могутню й непереможну силу, що притягає душі до себе. Він сам сказав про себе: « а коли буду піднесений від землі, коли буду піднесений на хреснім дереві, то все притягну до себе ». (Ів. 12,32) І Його слова сповняються. Розпʼятий Христос притягає до себе серця найчистіші й найблагородніші, але також і серця Йому противні.

Хрест — це одинока книга, що її власною кровʼю написав Христос для нас усіх без вийнятку. Даремно шукав поганський світ відповіді на трудні життові питання у філософії і людській мудрості; даремно вибраний ізраїльський нарід опирав свою науку на знаках із неба і за ними шукав. Для перших хрест був нерозум, а для других згіршенням; натомість для св. ап. Павла й для Церкви, хрест, Христос розпʼятий — це Божа сила й Божа премудрість.

Проповіданий Христом хрест став предметом почитання в церкві завдяки апостолам, а зокрема св. апостолові Павлові, що звернув велику увагу на його значення і звеличання. Ця теоретична наука і примінювання несення хреста в житті набрали ще більшої слави від часу, коли мати св. Константина св. Олена казала відшукати Христовий хрест на Голгофті. Його знайшли приваленого землею ще від часів розпʼяття Христа. Та найдено всі три хрести. Котрий був з них Христовий? Єрусалимський патріярх Макарій казав принести тіло умершого молодця і прикладати до всіх трьох хрестів. При діткненні Христового хреста молодець воскрес. Значить, це Христовий хрест! Св. Макарій підносив його на всі чотири сторони світу і показував його численно зібраному народові, який говійно співав: Хресту Твоєму... і Господи, помилуй. Також і цареві св. Константинові, що вів завзяті бої зі своїми противниками, появився хрест на небі з написом: Цим знаменем побідиш. І справді, під цим знаменем він став побідником.

Цей хресний знак має й нас провадити та рятувати в житті! Бо й Христос, коли Його питали, що робити, щоб осягнути життя вічне, відповідав: Візьміть хрест свій і слідуйте за мною. Що це значить? Христос не розумів це так, щоб узяти на себе деревʼяний хрест і двигати його. Хрест означає перехрестя, щось не йде так, як людина собі бажає, є якась перепона — а їх у житті багато! Скільки прикростей у завданнях, скільки важкої праці, скільки пролятих сліз і плачу! Візьми хрест свій, не попадай у зневіру, підчинися волі Божій і не нарікай, не проклинай — побідиш! Дивись на Ісуса Христа! Він найважче страждав з усіх людей, тому що ніхто не мав благороднішої природи від Ісуса Христа. А чим благородніша людина, тим глибше страждав і морально переживає свої терпіння. Навпаки, чим більший нелюд, тим байдужніше й безоглядніше він відноситься до своїх терпінь, як це видно було не раз у тюрмах і лаграх. Тому то Христос кладе такий великий натиск, щоб із відданням на Божу волю покірно й терпеливо нести свій хрест, хоч би то була смерть батьків, недуга, припадок, вогонь і інше. Від них не освободишся, але треба відповідно їх приймати й переносити. Хибно було б бачити в тому щось злого, бо терпіння може охоронити людину від неодного лиха і скріпити її віру. Переслідування робили з християн героїв і мучеників. В біді людина є більш розважна й склонна до доброго та до опамʼятання, а навпаки, коли їй нічого не долягав, їй здається, що вона Бог-зна чого не доконав і може безоглядно поступати: Як тривога, то до Бога! От і в тому велич хреста.

Як після терпінь і смерти Ісуса Христа прийшло воскресіння, так і в несенні хреста бувають радісні хвилини. Дальше, терпіння спонукують нас до ще більшого віддання Божій волі і вдячности за неодне опамʼятання. Тому, Дорогі Брати й Сестри, Воздвиження таке близьке до життя і в символом піднесення людей з упадку. Часом самі люди спричинюють собі терпіння й клопоти, і Господь лише допускає їх, а не зсилав. На всякий випадок треба завжди памʼятати, що тільки тим знаменем Христа ти напевно побідиш, як це було обʼявлено цареві Константинові. І в недузі, і в браку засобів до життя, і в невиносимому середовищі, — це хрест, що просвічує дорогу до вічного щастя. Тому то Христос так рішуче домагається, що хто не хоче нести свого хреста, не є Його достойний.

Ось тому то, Дорогі Браття і Сестри, Воздвиження обходили й святкували так величаво в Україні! З яким зворушливим відданням нарід кликав, бив поклони і співав: Хресту Твоєму... і Господи, помилуй. І в одній зі стихир співав: « Прийдіть, вірні, і поклонімся животворящому дереву; на ньому Христос, цар слави, добровільно розложив руки і підніс нас на наше первісне блаженство, що його нам на початку хитрістю вкрав ворог». — І винесення хреста і підношення його на чолі священика на чотири сторони світу, було дуже величаве по всіх парохіях, а передусім там, де був празник Воздвиження. І кожний, хто брав участь у цьому обряді, не забуде його ціле своє життя.

Дай Боже, щоб і нинішнє торжество Воздвиження було для нас напімненням і поученням, а водночас, щоб було потіхою, розрадою і заохотою до несення і почитання святого хреста.

Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.