ПРОПОВІДЬ НА МІЖНАРОДНОМУ ЄВХАРИСТІЙНОМУ КОНГРЕСІ

В імʼя Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

В останніх годинах свого життя Ісус Христос гаряче молився за єдність у своїй Церкві: « Щоб усі були одно » (Ів. 17,21). Цю єдність Христос закріпив святими Тайнами, а зокрема Св. Хрещенням і Пресвятою Евхаристією. Хто прийняв Св. Тайну Хрещення, той ставав членом Христової Церкви. А для піддержки життя вірних — Христос установив Пресв. Евхаристію, і то як корм для душі і тіла, і як жертву спасення: « Прийміть, їжте, це єтіло моє, що за вас ламається на відпущення гріхів » і « Пийте з неї всі, це є кров моя нового завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів» (Мат. 26,26-27; і Лука, Марко та св. Павло).

А як дуже залежало Христові на установленні цієї Св. Тайни, видно з Його слів: « Бажанням забажав я істи з вами цю Пасху, перше ніж прийму муки» (Лук. 22,15).

Уже давніше Христос приготовляв і апостолів і вірних до прийняття-споживання Його Тіла, коли помножив хліби і наситив пʼять тисяч народу. Насичення людей звичайним хлібом це лише праобраз і заповіт Пресвятої Евхаристії. Христос виголосив також і довгу проповідь про Пресв. Евхаристію та закінчив словами: « Хто їсть моє тіло і пʼє мою кров, житиме во вік, а хліб, що я дам, це моє тіло, що його я дам за життя світу » (Ів. 6,51). .

Та й у Старому Завіті манна була пробразом Пресв. Евхаристії: тою манною щодня живився ізраїльський нарід в пустині, і на неї саме натякав Христос у своїй промові, але ставить без порівнання вище Пресвяту Евхаристію, бо вона дає життя не дочасне, а вічне. Вона вділяє тілу незнищимість на воскресення з мертвих і піддержує його в існуванні. Душу освячує Пресв. Евхаристія, бо хто приймає її — переймається духом і чеснотами Христа: Його любовʼю, і Його скромністю, і покорою, і жертвенністю та відданістю для Господа Бога. Бо кожний, хто приймає Христа — приймає Його в першу чергу до свого серця та й мусить застановитися, як прийняти Гостя найкраще і чим та як віддячитися. Головною ж відповіддю на Його зазив: « Візьми хрест свій і по мені гряди». І кожний, хто з вірою і праведністю приймає Пресвяту Евхаристію, стає тим самим і відданим членом Христової Церкви. Вони стають усі одно, як цього бажав Христос.

Водночас Пресвята Евхаристія є Жертвою за гріхи і приміненням її заслуг для кожного вірного, бо Христос сказав, що це — Тіло, яке за вас ламається, і Кров, яка за вас проливається. Надолуження за гріхи жадав Господь у Старому Завіті; Авраам приносив у жертву свого сина, а Меліседек приніс у жертву хліб і вино, Мойсей установив жертви за гріхи. Але всі вони були тільки прообразами жертви Христа, Який як Богочоловік міг тільки Він один Богові задосить учинити за нанесену образу безконечного Бога. Хресна Жертва принесена раз, але участю в Службі Божій кожний вірний має примінювати собі прощення гріхів через заслуги ції Безкровної Жертви.

Водночас і святе Причастя і Евхаристійна Жертва є тим найвищим і найсильнішим лучником, що може зʼєднати всіх вірних в одну сильну Церкву, де б вони не жили на земській кулі. А зокрема нам, українцям, розкиненим по всьому світі, вона нині так дуже конечна, щоб ми не пропали. І тому всі українці з усіх усюдів відчували потребу взяти участь у цьому Конґресі, а хто міг — приїхав, щоб разом благати Христа про Єдність Церкви і нашого українського народу! Амінь.